Гергієв Валерій Абісалович

Гергієв Валерій Абісалович
Народився2 травня 1953(1953-05-02)[1][2][…] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСРРосія РосіяНідерланди Нідерланди
Діяльністьдиригент, музичний режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіVladimir Tsytovichd і Мусін Ілля Олександровичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМюнхенський філармонічний оркестр, Маріїнський театр, Armenian Philharmonic Orchestrad і Роттердамський філармонічний оркестр Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1977 — тепер. час
Жанркласична музика, опера і симфонічна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЛариса Гергієва Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 1089813 Редагувати інформацію у Вікіданих

Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (ос. Гергиты Абисалы фырт Валери, рос. Валерий Абисалович Гергиев, нар. 2 травня 1953(19530502), Москва, РРФСР) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996), народний артист України (2004). Герой Праці Російської Федерації (2013).

Має громадянство Нідерланців. Власник нерухомости (у тому числі незадекларованої), багатьох земельних ділянок в Італії (зокрема, на Площі святого Марка у Венеції), США, бенефіціар комерційних структур[5].

Біографія

Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 19721977 роках вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.

З 1977 року працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов). З 1981 по 1985 рік керував Державним оркестром Вірменії, а в 1988 році, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру. З 1996 року — художній керівник Маріїнського театру. З 2002 року художній керівник Московського пасхального фестивалю. З 2007  року — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру[6].

Декан факультету мистецтв Санкт-Петербурзького державного університету (обраний 27 квітня 2010 року Вченою радою СПбДУ), голова Всеросійського хорового товариства (обраний 15 лютого 2013 року) [7].

У 2015 році очолив Мюнхенський філармонійний оркестр [8].

Нагороди і звання

Має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.

У 2004 році отримав звання Народний артист України.[9] (позбавлени)

10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня .[10] (позбавлений)

1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.[11]

Санкції

Валерій Гергієв підтримує тісні зв'язки з представниками уряду Росії, а також інших органів влади/політичними елітами та продовжує отримувати від цих зв'язків суттєві ділові та юридичні вигоди.[12]

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.[13]

22 листопада 2024 року позбавлений державних нагород України та інших форм відзначення згідно Указу Президента[14].

Див. також

Примітки

  1. Sumrall H. Encyclopædia Britannica
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #123316987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Дирижёр путинской войны [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Алексей Навальный. — 2022. — 12 квітня. (рос.)
  6. Valery Gergiev | Biography, Conductor, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 4 грудня 2024.
  7. Валерий Гергиев возглавил Всероссийское хоровое общество | РИА Новости. web.archive.org. 5 січня 2016. Процитовано 4 грудня 2024.
  8. Valery Gergiev: Munich Philharmonics. web.archive.org. 15 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2024.
  9. Указ Президента України від 19.04.2004 № 452/2004 «Про відзначення державними нагородами України діячів культури і мистецтва Російської Федерації». Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 28 грудня 2015.
  10. Указ Президента України № 383/2006 «Про нагородження В.Гергієва орденом князя Ярослава Мудрого». Президент України. 2006. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 20 лютого 2023.
  11. Указ Президента Российской Федерации от 1 мая 2013 года № 427 «О присвоении звания Героя Труда Российской Федерации» [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ГЕРГІЄВ Валерій Абисалович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2023. Процитовано 14 березня 2023.
  13. Указ Президента України №726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 19 жовтня 2022. Архів оригіналу за 16 січня 2025. Процитовано 5 лютого 2025.
  14. Указ Президента України №779/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 листопада 2024 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 22 листопада 2024. Архів оригіналу за 10 грудня 2024. Процитовано 5 лютого 2025.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya