Зіновій Гердт (у колі друзів та близьких, а також у театральному фольклорі відомий під зменшувальним ім'ям Зяма) народився 8 (21) вересня 1916 року у повітовому місті СебежіВітебської губернії (нині – Псковська область, Росія) під ім'ям Залман Афроімович Храпинович[2]. Був молодшою (четвертою) дитиною в сім'ї Афроїма Яковича Храпіновича та його дружини Рахілі Ісааківни (у дівоцтві – Секун). Батько артиста до революції був прикажчиком, потім комівояжером у комерційних компаніях, після революції – працівником місцевої райспоживспілки[3].
Навчався у єврейській школі у Себежі, у тринадцятирічному віці опублікував у дитячій газеті на їдиш вірші про колективізацію. У 1932 році переїхав до брата до Москви[4][5]. Цього ж року вступив до фабрично-заводського училища Московського електрозаводу ім. В. Куйбишева. В училищі познайомився та потоваришував з Ісаєм Кузнєцовим, у майбутньому – письменником та сценаристом, разом із ним почав грати у театрі робітничої молоді (ТРАМ) електриків, організованому Валентином Плучеком. 1934 року, закінчивши ФЗУ, прийшов працювати на Метробуд електромонтажником, продовжуючи грати у театрі. У 1935 році був переведений до професійного складу театру. У 1936—1937 роках грав у Театрі ляльок при Московському Палаці піонерів[6].
У 1939 році перейшов до організованої Олексієм Арбузовим та Валентином Плучеком Московську державну театральну студію («Арбузовська студія»), де пропрацював до 1941 року. Окрім нього, у студії брали участь Павло Коган, Всеволод Багрицький, Олександр Галич. На честь загиблого у 1942 році Всеволода Багрицького, Гердт назвав свого сина, який народився 1945-го[7].
Виконав роль Альтмана у виставі «Місто на зорі» Олексія Арбузова. Спочатку виступав під своїм справжнім прізвищем Храпинович, згодом – під артистичним псевдонімом Гердт (що стало його офіційним прізвищем на початку 1960-х[8]; ім'я та по батькові Зіновій Юхимович з'явилися ще пізніше). За спогадами Ісая Кузнєцова, псевдонім було запропоновано Олексієм Арбузовим на ім'я популярної 1920-ті роки балерини Єлизавети Павлівни Гердт[9].
Напередодні Німецько-радянської війни одружився з акторкою студії Марією Новіковою[7] та пішов добровольцем на фронт. Був командиром саперної роти у званні старшого лейтенанта. У лютому 1943 року під Бєлгородом був важко поранений. Після одинадцяти операцій, найважливіші з яких виконувала провідний хірург Боткінської лікарні Ксенія Вінцентіні (дружина знаменитого конструктора Сергія Корольова), Гердту зберегли пошкоджену ногу, яка з того часу була на 8 сантиметрів коротшою за здорову і змушувала артиста сильно кульгати. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1947)[10].
У 1945–1982 роках Гердт працював у трупі Центрального театру ляльок під керівництвом С. В. Образцова. У кінематограф Зіновій Гердт увійшов як актор дубляжу, довгий час залишаючись за кадром. З 1983 року — актор театру ім. М. Н. Єрмолової. На телебаченні Зиновій Гердт з 1962 по 1966 рік, з перервами на гастролі і зйомки, вів передачу «Кінопанорама». Через складності з графіком артист пішов з телепередачі, його наступником став Олексій Каплер. У 90-х роках Гердт був ведучим авторської програми «Чай-клуб» на каналі ТВ-6 Москва. 29 грудня 1994 був в гостях у Влада Лістьєва в останньому випуску програми «Час Пік» 1994 року.
Помер 18 листопада1996 року в Москві. Похований на Кунцевському кладовищі.
↑Наградной листАрхівовано жовтень 9, 2018 на сайті Wayback Machine.: У наградному листі 1947 року зазначений як «Залман Афроимович Храпинович» (у представі на орден Червоної Зірки)
