Гернот Пфандлер
Ґернот Пфандлер (нім. Gernot Pfandler, 1970) — австрійський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні (2019—2022). ЖиттєписГернот Пфандлер виріс в Грос-Герунгсі, але переїхав у 15-річному віці разом із батьками до Ґмюнда де закінчив середню школу з відзнакою. У Віденському університеті він вивчав німецьку, чеську та історію (гуманітарний факультет), одночасно закінчив Дипломатичну академію у Відні[1]. Проходив військову службу в австрійській армії. Після закінчення навчання Гернот Пфандлер, свій перший зарубіжний досвід здобув, навчаючись у Празі в Карловому університеті та будучи викладачем у Будапештському університеті (1998—2000). У 2001—2003 рр. — на дипломатичні службі, працював у МЗС Австрії в юридичному та консульському відділах, відділі Східної Європи, Західних Балкан, департаменті політики безпеки. У 2003 році — аташе в кабінеті Верховного представника з питань закордонних справ та політики безпеки ЄС («політичний підрозділ») Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу. У 2006 році — Голова Комітету з питань Західних Балкан Європейського Союзу, під час Австрійського головування в Раді Європейського Союзу. У 2004—2007 рр. — представник у Комітеті Західних Балкан Представництва Австрії в ЄС в Брюсселі. У 2004 році був тимчасовим повіреним у справах Австрії у Європейському Союзі[2]. У 2007—2008 рр. — голова департаменту, тимчасовий повірений у справах Австрії в Косово[3]. У 2008—2010 рр. — заступник, голова кабінету, Управління Верховного представника в Боснії та Герцеговині (OHR) У 2010—2015 рр. — керував координацією Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС у Федеральному міністерстві з питань Європи, інтеграції та закордонних справ (BMEIA) У 2015[4]—2019[5] рр. — Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії у Косові[6]. З 2019[7] — Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні[8]. 21 серпня 2019 року — вручив копії вірчих грамот заступнику міністра закордонних справ України Олені Зеркаль[9]
.
11 вересня 2019 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[11]. Див. такожПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia