Єльченко Володимир ЮрійовичВолодимир Юрійович Єльченко (27 червня 1959, Київ, Українська РСР) — український дипломат. Постійний представник України при ООН (1997—2001, 2015—2019). Надзвичайний і Повноважний Посол України в США[1], та за сумісництвом в Антигуа і Барбуді та на Ямайці (2020—2021)[2]. ЖиттєписНародився 27 червня 1959 року в Києві. Батько — Єльченко Юрій Никифорович, з 1987 до 1990 рр. завідувач відділу, секретар ЦК КПУ, 1-й секретар міському КПУ Києва. Закінчив КНУ ім. Шевченка (1981), факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Володіє іноземними мовами: російською, англійською. З 1981 по 1984 — третій, другий секретар протокольного відділу Міністерства закордонних справ, Київ. З 1984 по 1986 — Другий секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, Київ. З 1986 по 1992 — Другий секретар Постійного представництва України при ООН, м. Нью-Йорк. З 1992 по 1993 — Перший секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, Київ З 02.1993 по 08.1993 — спостерігач в складі миротворчих сил ООН в колишній Югославії, Західний Сектор (Хорватія) З 1993 по 1995 — заступник начальника Управління міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, Київ. З 1995 по 1997 — Начальник Управління міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, м. Київ. З 10.1997 по 08.2001 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк. З 2000 по 2001 — Постійний представник України в Раді Безпеки ООН. У березні 2001 — Голова Ради Безпеки ООН. З 2000 по 2001 — Заступник Міністра закордонних справ України. З 2001 по 2003 — Заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України. З 03.2003 по 05.2003 — Державний секретар Міністерства закордонних справ України. З 05.2003 по 03.2005 — Перший заступник Міністра закордонних справ України. З 04.2005 по 23.01.2007 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Австрії. З 04.2005 по 29.06.2010 — Постійний Представник України в міжнародних організаціях у Відні. З 02.07.2010 по 9.12.2015 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Російській Федерації. З 09.12.2015 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк. 01.01.2016 — 31.12.2018 Постійний представник України в Раді Безпеки ООН. 11 травня 2019 року Володимир Єльченко призначений указом президента також послом на Ямайці за сумістництвом.[3] З 18 грудня 2019 року — посол України в США[4]. 6 січня 2020 року — вручив вірчі грамоти Президенту США Дональду Трампу[5]. 25 лютого 2021 року звільнений з посади. ДіяльністьУ РФПосол Єльченко у 2010—2011 роках опинився в епіцентрі навколо конфлікту Бібліотеки української літератури в Москві, спровокованої силовими органами РФ; 17 березня 2014 МЗС України відкликало для консультацій посла України в Росії Єльченка у зв'язку з ситуацією в Автономній республіці Крим[6]. 9 грудня 2015 року Президент Порошенко звільнив Єльченка з посади посла України в РФ[7] та призначив головою представництва України в ООН[8][9]. В ООН9 грудня 2015 року призначений Указом Президента Порошенка постійним представником України при ООН, замінивши на цій посаді Юрія Сергеєва, який був представником України при ООН з 2007 року[10]. Посол України у США 18 грудня 2019 року призначений указом Президента Зеленського Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки і переїхав разом з родиною з Нью-Йорка до Вашингтона[11]. 25 лютого 2021 року звільнений з посади[12] та замінений на Оксану Маркарову[13]. КритикаАскольд Лозинський, колишній президент Світового конґресу українців (1998—2008), у січні 2018 року відзначив пасивність Єльченка в Раді Безпеки ООН[14]
НагородиДжерела
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
