Герценвіц Дмитро Іванович
Дмитро Іванович Герценвіц (21 вересня 1874 — після грудня 1918) — російський інженер, депутат Державної думи Російської імперії III[ru] та IV[ru] скликань від Полтавської губернії. ЖиттєписНародився 21 вересня 1874 року у дворянській родині Полтавської губернії. Був сином дворянина, колезького реєстратора Івана Івановича Герценвіца. Дмитро Герценвіц мав братів Михайла, Гліба та Олександра і сестру Агрипину[1]. Освіту здобув у Харківському реальному училищі. Потім закінчив Інститут інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі з дипломом першого розряду[2]. Спочатку працював інженером відомства шляхів сполучення та брав участь у будівництві казенних залізниць. Після цього служив при Міністерстві юстиції. З 1901 року був гласним Костянтиноградського повітового земства, з 1902 — почесним мировим суддею. У Костянтиноградському повіті володів 430 десятинами, у Павлоградському — 87. З моменту створення Державної думи Герценвіц брав участь у виборах до парламенту від Костянтиноградського повіту, проте до дум I та II[ru] скликань не пройшов.  15 жовтня 1907 року обраний до III скликання[ru] та увійшов до фракції октябристів. Брав участь у роботі таких комісій як бюджетної, шляхів сполучення, з виконання державного розпису доходів та витрат. 10 листопада 1908 року імператор Микола II призначив Дмитра Герценвіца (разом з графом Володимиром Доррером[ru] та Пантелеймоном Сінадіно[ru]) членом Особливої вищої комісії для всестороннього дослідження залізничної справи в Росії. Переобраний до IV Думи[ru] 18 жовтня 1912 року. Увійшов до фракції октябристів, проте починаючи з другої сесії працював у фракції земців-октябристів. Також входив до Прогресивного блоку. Був членом тих же комісій, що і в попередньому скликанні; з 2 грудня 1916 — товариш (заступник) голови комісії шляхів сполучення; голова комісії для розгляду законопроєкту про шлюзування порожистої частини річки Дніпро. У 1917 році, після Лютневої революції, увійшов до складу Особливої комісії з розробки Статуту про службу на залізницях при Міністерстві шляхів сполучення[ru]. Із жовтня 1917 року, після жовтневого перевороту, жив у Харкові. Подальша доля невідома. Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
Portal di Ensiklopedia Dunia
