Герценок Віктор Андрійович

Герценок Віктор Андрійович
Герценок Віктор Андрійович
Народження	17 вересня 1934 ; Нижня Хортиця, Запорізький район, Запорізька область, Українська СРР, СРСР
Смерть	31 березня 2017 (82 роки)
	Запоріжжя, Україна
Країна	СРСР; Україна
Жанр	пейзаж і натюрморт
Навчання	Одеське художнє училище (1958)
Вчитель	Ацманчук Олександр Павлович, Путейко Володимир Григорович, Гурський Іван Францович і Беспалов Іван Миколайович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України

Віктор Андрійович Герцено́к (17 вересня 1934, Нижня Хортиця — 31 березня 2017, Запоріжжя) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1964 року.

Біографія

Народився 17 вересня 1934 року в селі Нижній Хортиці (нині Запорізький район Запорізької області, Україна). Протягом 1953—1958 років навчався на живописно-педагогічному відділенні Одеського художнього училища, був учнем Олександра Ацманчука, Володимира Путейка, Івана Гурського. Здобув фах вчителя малювання та креслення^[1]. Дипломна робота — картина «Тарас Шевченко в Україні» (олія; керівник Іван Беспалов)^[2].

З 1958 року працював художником в Запорізькому обласному товаристві художників^[1]. Мешкав у Запоріжжі в будинку на вулиці Правди, № 39, квартира № 20 та у будинку на вулиці Дудикіна, № 24, квартира № 15^[3]. Помер у Запоріжжі 31 березня 2017 року.

Творчість

Працював у галузях станкової графіки та станкового живопису, майстер індустріального жанру, пейзажу та натюрморту. Серед робіт:

живопис

«Яхти» (1967);
«Ранок» (1971);
«Азовське море» (1973);
«Над Дніпром» (1975);
«Березень. Підмосков'я» (1976);
«Осінь на Хортиці» (1976);
«Зимовий вечір на Хортиці» (1987);
«Софіївський собор. Київська осінь» (2002);

графіка

серія «Запоріжжя індустріальне» (1959—1962, суха голка);
«Тарас Шевченко» (1961, суха голка);
«Зимовий ранок» (1962, офорт, акватинта);
«Монтажні роботи» (1962, офорт);
«Прибій» (1963, офорт);
«Тарасова ніч» (1964, гравюра);
«Зимовий ранок» (1964, акватинта);
«Ремонт сейнерів»/Сейнери в порту» (1965, акватинта);
«Київ узимку» (1966);
«Запоріжсталь» (1967, акватинта);
«Будівництво Дніпрогесу» (1969, вугілля);
«Пізній жовтень» (1974, офорт, акватинта);
«Відродження Дніпрогесу» (1980);
«Абрикос зацвів» (1986);
«Зимовий вечір» (1986);
«Сталевари Запоріжжя» (1987);
«Весна на Хортиці» (1988).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року. Персональні виставки відбулися у Запоріжжі 1974, 1977, 1985, 1999, 2001—2002 роках, Києві у 1998 році.

Роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві^[4], у музеях Донецька, Львова, Горлівки, Бердянська, Запоріжжя.