Гетера

Гетера (дав.-гр. ῾ἑταίρα, «подруга», «супутниця»; лат. hetaera) — тип повій у Стародавній Греції, що додатково виступали співрозмовницями і розрадницями покупця. На відміну від простих гречанок, були високоосвіченими і мали право виступати на симпосії.

Уперше термін з'явився у контексті словосполучень hetaires gynaikos («жінка-супутниця»), epaphroditoi hetairai («особливо приваблива супутниця»), orchestridas hetairas («супутниця-артистка»)^[1].

Гетери з'явились у Архаїчний період як ознака статусу багатих та впливових чоловіків на симпозіумах — чоловічих бенкетах, куди не допускали одружених жінок^[1]. Вперше гетери у значній кількості з'явилися в Коринфі у зв'язку з культом богині краси Афродити — так звані ієродули (брали участь у культових подіях та займались храмовою проституцією).

Зазвичай гетерами ставали рабині, чужинки або вільновідпущениці^[2]. Зазвичай жили поодинці, а іноді організовувались у групи по 2-3 жінки та платили податки^[2]. Гетери не були певним класом. Їхні заняття важко ідентифікувати, оскільки вони залежали від кожного конкретного випадку. Наприклад, гетера могла бути секс-рабинею багатого власника, бути незалежною повією або мати власну групу секс-рабів та керувати ними; могла бути викуплена та звільнена багатим коханцем або ж здобути свободу накопичивши власне багатство^[1].

Гетерам заборонялося вступати в шлюб. У Афінах гетера у деяких випадках могла поступово перейти зі статусу рабині у статус дружини свого власника^[1].

З часом гетери стали родом занять як японські гейші, сучасні ескорт-послуг, повії.

Гетери були куртизанками, які, окрім власне проституції, займались розвитком власної освіченості та вивчали мистецтва^[2], через що були цікавими співрозмовницями та компаньйонками у освічених та заможних колах. Гетери розважали бесідою, піснею чи танцем^[3] та приваблювали аристократичними манерами^[4].

Завдяки своїй освіченості, знанню світського та культового етикету гетери збирали довкола себе видатних мужів. Гетера, володіючи винятковою красою та маючи спеціальну підготовку, мала й високу ціну^[1]. Деякі гетери досягали такого політичного впливу, що могли відігравати помітну роль у суспільному житті грецьких полісів^[1]. Тим не менш, статус гетер був доволі нечітким і небезпечним через нестабільність (наприклад, для афінської жінки було образливим твердження, ніби вона у минулому була гетерою, оскільки у такому випадку це могло поставити під сумнів її статус та статус її дітей як вільних людей)^[1].

Гнучкий статус гетер зробив їхній образ сприятливим як для критичних та цинічних коментарів, так і для романтизацій^[1]. Життя гетер описане кількома античними авторами, зокрема Лукіаном у «Розмовах гетер» і Алкіфроном в «Листах гетер».

• Аспасія — дружина Перікла.
• Археанасса — подруга Платона.
• Белістіха — гетера фараона Птолемея II Філадельфа.
• Вакхіс — коханка оратора Гіперіда, відома безкорисливістю і добротою.
• Герпіліс — коханка Аристотеля і мати його сина.
• Глікерія — співмешканка комедіографа Менандра.
• Гнат — коханка поета Дифіла.
• Елефантида — автор посібників еротичного характеру.
• Клеонісса — авторка кількох філософських праць, що не збереглись донині.
• Лагіска — коханка ритора Ісократа та оратора Демосфена.
• Ламія— коханка базилевса Деметрія I Поліоркета.
• Лаїса Коринфська — кохана філософа Арістіппа.
• Лаїса Сицилійська — натурниця художника Апеллеса, вбита в храмі Афродіти.
• Літала — коханка Ламаліона.
• Леена — відома тим, що відкусила собі язика, аби не видати змову Гармодія і Аристогітона, за це їй спорудили статую.
• Мегалострата — муза поета Алкмана.
• Менатеїра — коханка оратора Лісія.
• Мільто — уродженка Фокіди, її називали східною Аспасіяєю.
• Неера — проти неї виступав в суді Демосфен.
• Нікарета — засновниця знаменитої школи гетер в Коринфі.
• Пігарета — коханка філософа Стільпона з Мегари.
• Пітіоніса — відома царськими розкішами, якими її оточив Гарпал, намісник Александра Македонського у Вавилоні.
• Сапфо — поетеса, композиторка і музикантка, закінчила школу гетер, але власне гетерою не була.
• Таїс Афінська — коханка Александра Македонського і дружина діадоха Птолемея І Сотера.
• Таргелія — за свідченнями Плутарха, коханка кількох грецьких полководців.
• Феодетта — коханка полководця Алківіада.

• 

  Фріна — натурниця скульптора Праксітеля, прообраз статуї Афродіти Кнідської. За переказом, через те, що Фріна була гетерою, Праксітеля викликали в суд. Проте коли скульптор зірвав з Фріни покривало, і весь ареопаг побачив божественну красу її тіла, звинувачення були зняті.

• Алкіфрон. Листи гетер. Теофраст. Характери. Переклад з давньогрецької Дзвінки Коваль. — Львів: видавництво «Апріорі», 2020. — 92 с. ISBN 978-617-629-643-0
• Гетера // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гетера