Гетчеліт

Гетчеліт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1965-010
Абревіатура	Get[2]
Хімічна формула	AsSbS₃
Nickel-Strunz 10	2.FA.35
Dana 8	2.11.1.2
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Колір риси	цинобровий
Інші характеристики
Названо на честь	Getchell mined[3]
Типова місцевість	Getchell mined[3]
Гетчеліт у Вікісховищі

Гетчеліт (рос. гетчеллит; англ. getchellite; нім. Getchellit m) — стибієва сульфосіль арсену.

Відкритий Б. Г. Вейсбергом з Відділу Науково-промислових досліджень Нової Зеландії в 1963 році і затверджений Міжнародним мінералогічним товариством у 1965 році як новий вид.

Склад:

1. За Є.Лазаренко: As[SbS₃];

2. За К.Фреєм AsSbS. Склад у % (за Є.Лазаренко): As — 25,59; Sb — 41,57; S — 32,84.

Сингонія моноклінна. Утворює недосконалі кристали і зерна.

Густина 3,92.

Твердість 1,5—2.

Колір темний криваво-червоний. Багато металевих сульфідів мають колір від сірого до чорного, але деякі з них яскраво-кольорові. Гетчеліт — яскраво-жовто-червоний.

Спайність слюдоподібна.

Пластинки гнучкі але нееластичні.

Злом занозистий.

Риса оранжево-червона.

Блиск на площині спайності перламутровий до скляного.

В прохідному світлі криваво-червоний, у відбитому — сіро-білий з голубуватим відтінком.

Виражені криваво-червоні внутрішні рефлекси.

Виявлений в кварцових жилах разом з аурипігментом, реальгаром, антимонітом і кіновар'ю.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гетчеліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Гетчеліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Webmin [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.]