Глибочок (Звягельський район)

село Глибочок
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Баранівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18080010090066419 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 932 (2001)
Площа 12,236 км²
Густота населення 76,17 осіб/км²
Поштовий індекс 12745
Географічні дані
Географічні координати 50°13′04″ пн. ш. 27°38′13″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
227 м
Водойми р. Хомора
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 20, м. Баранівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 12701
Карта
Глибочок. Карта розташування: Україна
Глибочок
Глибочок
Глибочок. Карта розташування: Житомирська область
Глибочок
Глибочок
Мапа
Мапа

Глибочо́к (раніше також Глубочок) — село в Україні, у Баранівській міській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 932 особи (2001). У 1923—38 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Населення

За довідником 1885 року в селі мешкало 337 осіб, налічувалося 38 дворових господарств[1], наприкінці 19 століття — 559 жителів, дворів — 100[2][3].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 553 особи, з них: православних — 544, чоловіків — 280, жінок — 273[4].

У 1906 році в селі проживало 636 мешканців, дворів — 113[5], у 1923 році — 983 мешканці, дворів — 180[6].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 991 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 932 особи[7].

Історія

В околицях села було кілька курганів. Колишня власність князів Острозьких, в середині 17 століття належало Анні Алоїзі Ходкевичевій, котра у 1650 році вносила з села від 20 димів, у 1651 році — від 16 димів, а в 1653 році — від 1 дима. Потім належало Понінським у полонському та любарському ключах, згодом — Валевським. З приданим за однією з Валевських перейшло до Гагаріних[2][3].

У другій половині 19 століття — село Баранівської волості Новоград-Волинського повіту, на річці Глибочок. Чисельність селян становила 117 осіб, земель селянських 238 десятин. Належало Строгановим, колишня власність Гагаріних, які набули маєток від Валевських[8][3].

За довідником 1885 року — колишнє поміщицьке сільце Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, на річці Хомора. Була каплиця[1].

Наприкінці 19 століття — сільце Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Лежало за 45 верст від Новограда-Волинського, за 11 верст від Баранівки, на річці Хомора, притоці Случі. Належало до православної парафії у Баранівці. Великий землевласник — Грипара, 321 десятина[9][2][3].

У 1906 році — село Баранівської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 45 верст, до волосного центру містечка Баранівка — 10 верст. Поштове відділення — Баранівка[5].

23 листопада 1921 р. через Глибочок, повертаючись із Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки[10].

У 1923 році включене до складу новоствореної Глибочської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Баранівського району Житомирської округи; адміністративний центр ради[11]. Розміщувалося за 9 верст від районного центру міст. Баранівка[6]. 20 жовтня 1938 року, після ліквідації Глибочської сільської ради, село підпорядковане Першотравенській селищній раді Баранівського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі селищної ради, село передане до Новоград-Волинського району. 7 січня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 2 «Про зміну адміністративної підпорядкованості окремих сільських рад і населених пунктів», село передане до складу відновленоїМарківської сільської ради Новоград-Волинського району. 8 грудня 1966 року, в складі сільської ради, передане до відновленого Баранівського району[11].

27 липня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Баранівської міської територіальної громади Баранівського району Житомирської області[12]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[13].

Відомі люди

Примітки

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 225. (рос. дореф.)
  2. а б в Hłuboczek 2.) H., Hliboczek… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 561. (пол.)
  3. а б в г Цинкаловський О. Глибочок, с, Звягельський пов. // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 275.
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. а б Глубочекъ // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 138. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2024.
  6. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2024.
  7. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 26 грудня 2024.
  8. Hliboczek 3.) H., wś nad rzecką t. n.… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 74. (пол.)
  9. Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 215. Процитовано 26 грудня 2024.
  10. Верига Василь Листопадовий рейд. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1995. — 192 с. — ISBN 5-7707-7031-7.
  11. а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 244, 578. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 26 грудня 2024.
  12. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 11 січня 2023.
  13. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
  14. П. С. Слідзюк. Вітюк Євген Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya