З 2018 року навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» на кафедрі журналістики. Під час навчання очолював громадську організацію «Рада Громадських Лідерів» та правління молодіжної організації «Меморіал»[3], був членом редакції газети «Поклик сумління» та журналу «Визвольна боротьба»[4]. 2019 року — учасник всеукраїнського проєкту «Школа молодіжних лідерів громад» від Вилківської ОТГ[5]. Член організації «Українські Студенти за Свободу»[4][3].
Станом на 2022 рік — командир відділення у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні «Сармат»[8]. Пізніше — командир відділення аеророзвідки 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади[3]. Брав участь у боях за Піски[9], Авдіївку, Мар'їнку, Красногорівку, Золоту Ниву, Гуляйполе, Бахмут[3].
21 вересня 2024 року оголосив, що самовільно залишив частину, свій вчинок він пояснив бажанням привернути увагу до необхідності встановлення термінів служби для мобілізованих солдатів[10]. У військовій частині 56 ОМПБр призначили службове розслідування[11][12]. 9 жовтня 2024 року Сергія затримало ДБР[13][14]. Згодом Гнезділову оголосили про підозру в дезертирстві[15]. 11 жовтня Печерський суд Києва відправив Сергія під варту на щонайменше 60 днів[16].
6 січня 2025 року Печерський суд Києва продовжив тримання під вартою до 15 березня без застави[17].
Моя мала Батьківщина, на жаль, залишається поза українським дискурсом тривалий час. Я постійно мріяв привезти в моє рідне Вилкове Україну. Щоб там лунала якісна українська музика, щоб вилківчани побачили українське кіно та прочитали українські книжки[22].
З жовтня 2023 року — ведучий подкасту «++ подкаст» на Громадському, у якому спілкувався з іншими військовими[23][6]. За словами Сергія, подкаст має дві мети: розповісти цивільним, що військові — такі самі цивільні, і мілітаризація суспільства[7].
