Говорухін Сергій Станіславович

Говорухін Сергій Станіславович
Сергей Станиславович Говорухин
Зображення
Дата народження	1 вересня 1961(1961-09-01)
Місце народження	Харків, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	27 жовтня 2011(2011-10-27) (50 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1988)
Професія	кінорежисер, письменник, сценарист
Кар'єра	1988 — 2011
Членство	Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
Нагороди
IMDb	ID 3351155

Сергій Станіславович Говорухін (нар. 1 вересня 1961, Харків, Українська РСР, СРСР — пом. 27 жовтня 2011, Москва, Росія) — російський кінорежисер, сценарист, продюсер і письменник.

Сергій Говорухін народився 1 вересня 1961 року в Харкові, в сім'ї режисера Станіслава Сергійовича Говорухіна і актриси Юнони Іллівни Карєвої^[1][2]. Дитинство і юність провів у м. Казань. В 1988 році закінчив сценарний факультет ВДІКу. Працював зварювальником, монтажником, будівельником на Крайній Півночі, виконроб.

З 1994 по 2005 рік як військовий кореспондент брав участь у бойових діях на території Таджикистану, Чечні, Афганістану та Югославії. Брав участь у 20 бойових і трьох спеціальних операціях. Удостоєний кількох бойових нагород. У 2000 році в парі з військовим кореспондентом Євгеном Кириченком недовгий час вів ток-шоу «Забутий полк» на телеканалі НТВ^[3].

У 1994 році приступив до зйомок фільму про сучасні війни в Росії. У лютому 1995 року у Грозному при поверненні зі зйомок був обстріляний чеченськими бойовиками і отримав вогнепальне поранення, що призвело до ампутації ноги^[4].

Дебютував художньо-публіцистичним фільмом «Прокляті і забуті» у співавторстві з Інною Ванеевою.

У 1996 році створив регіональну громадську організацію ветеранів-інвалідів міжрегіональних конфліктів у Таджикистані та Чечні. Обіймав посаду голови фонду ветеранів та інвалідів збройних конфліктів «Рокада».

Член Спілки письменників і Спілки кінематографістів Росії. Керівник Кінокомпанії «Післямова». Входив до складу Ради при Президентові щодо сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства та прав людини.

Автор збірок прози «Каламутний материк», «Ніхто, крім нас…», «Зі мною і без мене», "Прозорі ліси під Люксембургом", низки публікацій у центральній пресі та журналах.

Помер на 51-му році життя 27 жовтня 2011 року. Причиною смерті став інсульт, після якого Говорухін кілька днів перебував у комі^[2]. Похований 29 жовтня на Троєкуровському кладовищі в Москві.

Батьки:

• Батько — Станіслав Сергійович Говорухін (1936—2018), кінорежисер, сценарист, актор.
• Мати — Юнона Іллівна Карева (уроджена Фрейдман, 1933—2013^[5]), актриса і педагог.

Дружини:

• Перша дружина — ?
• Друга дружина — Інна.^[6][7]
  • Станіслав (нар. 1990).^[1][6][7]
• Третя дружина — Віра Царенко.^[6][8]
  • Василь (нар. 1998).^[1][6][7]

Варвара (нар. 2010), позашлюбна дочка.^[7]

1. 1997 — Прокляті і забуті
2. 2008 — Ніхто, крім нас…
3. 2011 — Земля людей^[9][10]

1. 1997 — Прокляті і забуті
2. 2008 — Ніхто, крім нас…
3. 2011 — Земля людей

1. 1997 — Прокляті і забуті
2. 2008 — Ніхто, крім нас…
3. 2011 — Земля людей^[11]

• Ніхто, крім нас… — М.: Молода гвардія, 2004 ISBN 5-235-02670-6
• Зі мною і без мене. — Київ: Наірі, 2008 ISBN 978-966-8838-22-4
• Прозорі ліси під Люксембургом. — М.: АСТ, 2010 ISBN 978-5-17-064823-8

Державні нагороди:

• Орден Мужності (1995)
• Медаль «За відвагу» (1998)^[12]
• Подяка Президента Російської Федерації (30 Квітня 2008 року) — за великий внесок у розвиток інститутів громадянського суспільства та забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина^[13]

Премія:

• Премія міста Москви в галузі літератури і мистецтва за фільм «Твір на тему, що минає»
• За фільм «Прокляті і забуті»:
  • 1998 — Гран-прі IX Відкритого фестивалю неігрового кіно «Росія» (Єкатеринбург)
  • 1999 — За кращий неігровий фільм — премія «Ніка»
• 2005 — премія «Золотий кадр» (Міжнародний фестиваль «Кінолітопис»
• За фільм «Ніхто, крім нас…»:
  • Фестиваль російського кіно «Вікно в Європу» — два призи «Срібна тура»
  • Приз Гільдії кінорежисерів Росії

• Сайт пам'яті Сергія Станіславовича Говорухіна. [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Книга, за якою Сергій Говорухін, планував зняти фільм, але не встиг.
• Сергій Говорухін на Профісінема. [Архівовано 26 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Сергій Говорухін в енциклопедії вітчизняного кіно.
• СВОЯ ВЕРТИКАЛЬ СЕРГІЯ ГОВОРУХІНА. — Газета «Новий тиждень», випуск від 29 листопада 2013 р. [Архівовано 25 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Стаття « нормальний режисер не може їздити на Bently»
• Останнє інтерв'ю Сергія Говорухіна [Архівовано 26 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Андрей Ведяев (24 травня 2019). Вертикаль мужества (рос.). Завтра. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 31 липня 2020.