Голова радянського військового відомства

Голова радянського військового відомства
Министр обороны СССР
Голова радянського військового відомства ; Министр обороны СССР
	Прапор Міністра оборони СРСР (1964–1991)
	Міністерство оборони СРСР
Тип	найвища військова посада ЗС СРСР
Статус	не чинна
Місце	Москва
Попередник	Військовий міністр Російської імперії
Створення	8 листопада 1917
Засновник	II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів
Перший на посаді	Подвойський М. І.
Останній на посаді	Шапошников Є. І.
Скасовано	14 лютого 1992
Наступництво	Міністр оборони Російської Федерації

Голова́ радя́нського військо́вого ві́домства — вища посадова особа у Збройних силах СРСР, що існувала під різною назвою протягом 1917–1991 років. Після захоплення влади більшовиками шляхом збройного повстання проти Тимчасового Уряду Російської республіки 7 листопада 1917 року та проголошення Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки був утворений Комітет з військових і морських справ, який незабаром було перейменовано на Раду народних комісарів (РНК) з військових і морських справ. З утворенням першого уряду СРСР 6 липня 1923 року був створений Народний комісаріат з військових та морських справ СРСР, який очолював Народний комісар оборони СРСР. Пізніше, у різні роки назва посади змінювалася, як і сам вищий орган військового управління СРСР.

Список очільників радянського військового відомства

Народні комісари з військових справ РРФСР (1917—1923)

Докладніше: Народний комісаріат з військових справ РРФСР

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
—		Комітет народних комісарів з військових і морських справ^{[Прим. 1]}	8 листопада 1917	15 листопада 1917	7 днів	колегіальний орган управління
1		Подвойський М. І. (4 (16) лютого 1880 — 28 липня 1948)	15 листопада 1917	13 березня 1918	118 днів	український радянський державний та військовий діяч російського комуністичного режиму в Україні. Нарком з військових справ РРФСР (листопад 1917 — березень 1918). Член Комітету революційної оборони Петрограда (лютий — березень 1918), член Реввійськради Республіки (вересень 1918 — липень 1919) та одночасно (січень-вересень 1919) — нарком військової ради Української РСР, член Реввійськради 7-ї армії Західного фронту (жовтень — грудень 1919), 10-ї армії Кавказького фронту (січень — березень 1920)
2		Троцький Л. Д. (26 жовтня [7 листопада] 1879(18791107) — 21 серпня 1940)	14 березня 1918	12 листопада 1923	5 років, 7 місяців, 30 днів	російський революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного соціального та комуністичного руху, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч, ідеолог троцькізму — однієї з ревізій марксизму. Голова виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (вересень — грудень 1917), народний комісар у закордонних справах РРФСР (листопад 1917 — березень 1918), Голова Революційної військової ради (вересень 1918 — січень 1925)

Народні комісари з військових та морських справ СРСР (1923—1934)

Докладніше: Народний комісаріат з військових та морських справ СРСР

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
2		Троцький Л. Д. (26 жовтня [7 листопада] 1879(18791107) — 21 серпня 1940)	12 листопада 1923	26 січня 1925	1 рік, 2 місяці, 15 днів	російський революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного соціального та комуністичного руху, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч, ідеолог троцькізму — однієї з ревізій марксизму. Голова виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (вересень — грудень 1917), народний комісар у закордонних справах РРФСР (листопад 1917 — березень 1918), голова Революційної військової ради (вересень 1918 — січень 1925)
3		Фрунзе М. В. (21 січня (2 лютого) 1885 — 31 жовтня 1925)	26 січня 1925	31 жовтня 1925†	279 днів	російський революціонер, радянський державний і військовий діяч, військовий теоретик, один з основних воєначальників у Червоній армії під час громадянської війни в Росії та радянсько-української війни. Голова Революційної військової ради (січень — жовтень 1925)
4		Ворошилов К. Є. (23 січня (4 лютого) 1881(18810204) — 2 грудня 1969)	6 листопада 1925	20 червня 1934	8 років, 232 дні	російський радянський військовий та політичний діяч, революціонер, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці (7.05.1960), Герой Монгольської Народної Республіки (29.05.1957), перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР) (15 березня 1953 — 7 травня 1960). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1922 та Другої світової війни

Народні комісари з військових та морських справ СРСР (1934—1946)

Докладніше: Народний комісаріат оборони СРСР

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
4		Маршал Радянського Союзу Ворошилов К. Є. (23 січня (4 лютого) 1881(18810204) — 2 грудня 1969)	20 червня 1934	7 травня 1940	5 років, 322 дні	російський радянський військовий та політичний діяч, революціонер, двічі Герой Радянського Союзу (3.02.1956; 22.02.1968), Герой Соціалістичної Праці (7.05.1960), Герой Монгольської Народної Республіки (29.05.1957), перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР) (15 березня 1953 — 7 травня 1960). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1922 та Другої світової війни
5		Маршал Радянського Союзу Тимошенко С. К. (6 [18] лютого 1895(18950218) — 31 березня 1970)	7 травня 1940	19 липня 1941	1 рік, 73 дні	радянський військовий діяч українського походження, Маршал Радянського Союзу (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965), кавалер ордена «Перемога» (1945). Народний комісар оборони СРСР (1940—1941). Голова Ставки Верховного Головнокомандування Червоної армії (червень-липень 1941). Учасник Першої світової, громадянської війни в Росії, радянсько-польської, радянсько-фінської та німецько-радянської воєн
6		Генералісимус Радянського Союзу Сталін Й. В. (18 грудня 1878 — 5 березня 1953)	19 липня 1941	25 лютого 1946	4 роки, 221 день	радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм

Народні комісари Військово-Морського Флоту СРСР (1937—1946)

Докладніше: Військово-морський флот СРСР

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
1*		Армійський комісар 1-го рангу Смирнов П. О. (29 травня 1897 — 22 лютого 1939)	30 грудня 1937	30 червня 1938	182 дні	радянський військовий діяч, політпрацівник, армійський комісар 1-го рангу (1937). Начальник Політичного управління РСЧА (липень — жовтень 1937), заступник Народного комісара оборони СРСР (жовтень — грудень 1937), член Військової ради при Народному комісарові оборони СРСР (1934—1938). Учасник громадянської війни в Росії. Один з головних організаторів репресій в армії. Репресований та розстріляний
2*		Командарм 1-го рангу Фріновський М. П. (26 січня [7 лютого] 1898(18980207) — 4 лютого 1940)	8 вересня 1938	20 березня 1939	193 дні	радянський діяч радянських органів держбезпеки, командарм першого рангу (1938). Учасник громадянської війни в Росії. Один з безпосередніх організаторів «Великого терору». Репресований та страчений
3*		Адмірал флоту Кузнецов М. Г. (11 (24) липня 1904(19040724) — 6 грудня 1974)	28 квітня 1939	25 лютого 1946	6 років 303 дні	радянський військово-морський діяч, Адмірал флоту Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1945), Народний комісар Військово-Морського Флоту СРСР (1939—1946), Військово-морський міністр (1951—1953), Головнокомандувач ВМФ СРСР. Учасник громадянської війни в Іспанії, боїв біля озера Хасан та німецько-радянської війни

Народні комісари Збройних сил СРСР (1946)

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
6		Генералісимус Радянського Союзу Сталін Й. В. (18 грудня 1878 — 5 березня 1953)	25 лютого 1946	15 березня 1946	18 днів	радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм

Міністри Збройних сил СРСР (1946—1950)

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
6		Генералісимус Радянського Союзу Сталін Й. В. (18 грудня 1878 — 5 березня 1953)	15 березня 1946	3 березня 1947	353 дні	радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм
7		Маршал Радянського Союзу Булганін М. О. (30 травня (11 червня) 1895(18950611) — 24 лютого 1975)	3 березня 1947	24 березня 1949	2 роки 21 день	радянський політичний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958), Герой Соціалістичної Праці (1955). Голова Ради Міністрів СРСР (1955—1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938—1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938—1940, 1940—1945, 1958). У 1953—1955 рр. міністр оборони, в 1947—1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937—1938 рр. голова РНК РРФСР. Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн
8		Маршал Радянського Союзу Василевський О. М. (18 (30) вересня 1895(18950930) — 5 грудня 1977)	24 березня 1949	25 лютого 1950	338 днів	радянський полководець, маршал Радянського Союзу (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), двічі кавалер ордена «Перемога» (1944, 1945). Заступник Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР — заступник народного комісара оборони СРСР (17 лютого 1945 — 3 серпня 1945), перший заступник: міністра Збройних Сил СРСР (17 листопада 1948 — 24 березня 1949), міністра оборони СРСР (16 березня 1953 — 15 березня 1956); заступник міністра оборони СРСР (14 серпня 1956 — грудень 1957), Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (травень 1942 — лютий 1945; 22 березня 1946 — листопад 1948). Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн. Один з найвизначніших радянських полководців Другої світової війни

Військовий міністр СРСР (1950—1953)

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
8		Маршал Радянського Союзу Василевський О. М. (18 (30) вересня 1895(18950930) — 5 грудня 1977)	25 лютого 1950	15 березня 1953	3 роки 18 днів	радянський полководець, маршал Радянського Союзу (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), двічі кавалер ордена «Перемога» (1944, 1945). Заступник Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР — заступник народного комісара оборони СРСР (17 лютого 1945 — 3 серпня 1945), перший заступник: міністра Збройних Сил СРСР (17 листопада 1948 — 24 березня 1949), міністра оборони СРСР (16 березня 1953 — 15 березня 1956); заступник міністра оборони СРСР (14 серпня 1956 — грудень 1957), Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (травень 1942 — лютий 1945; 22 березня 1946 — листопад 1948). Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн. Один з найвизначніших радянських полководців Другої світової війни

Військово-морські міністри СРСР (1950—1953)

Утворене розділенням Міністерства Збройних сил на Військове міністерство та Військово-морське міністерство

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
4*		адмірал Юмашев І. С. (27 вересня (9 жовтня) 1895(18951009) — 21 жовтня 1972)	25 лютого 1950	20 липня 1951	1 рік 145 днів	радянський політичний та військово-морський діяч, адмірал (1943), Герой Радянського Союзу (1945), міністр Військово-Морського Флоту СРСР (1950—1951), Головнокомандувач Військово-Морського Флоту СРСР. Командувач Чорноморського (1938—1939), Тихоокеанського флотів (1939—1947). Учасник Першої світової, громадянської в Росії та німецько-радянської воєн
5*		віцеадмірал Кузнецов М. Г. (11 (24) липня 1904(19040724) — 6 грудня 1974)	20 липня 1951	15 березня 1953	1 рік 238 днів	радянський військово-морський діяч, Адмірал флоту Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1945), Народний комісар Військово-Морського Флоту СРСР (1939—1946), Військово-морський міністр (1951—1953), Головнокомандувач ВМФ СРСР. Учасник громадянської війни в Іспанії, боїв біля озера Хасан та німецько-радянської війни

Міністри оборони СРСР (1953—1992)

Докладніше: Міністерство оборони СРСР

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
9		Маршал Радянського Союзу Булганін М. О. (30 травня (11 червня) 1895(18950611) — 24 лютого 1975)	15 березня 1953	9 лютого 1955	1 рік 331 день	радянський політичний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958), Герой Соціалістичної Праці (1955). Голова Ради Міністрів СРСР (1955—1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938—1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938—1940, 1940—1945, 1958). У 1953—1955 рр. міністр оборони, в 1947—1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937—1938 рр. голова РНК РРФСР. Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн
10		Маршал Радянського Союзу Жуков Г. К. (19 листопада [1 грудня] 1896(18961201) — 18 червня 1974)	9 лютого 1955	26 жовтня 1957	2 роки 259 днів	радянський полководець, політичний і державний діяч, Маршал Радянського Союзу (1943), чотириразовий Герой Радянського Союзу (1939, 1944, 1945, 1956), кавалер двох орденів «Перемога» (1944, 1945). Начальник Генерального штабу (1941), перший заступник міністра оборони СРСР, Міністр оборони СРСР (1955—1957). Учасник Першої світової війни, Громадянської війни в Росії, боїв на Халхин-Голі та Другої світової війни. 1957 виключений з складу ЦК КПРС, знятий з усіх постів в армії та в 1958 р. був відправлений у відставку
11		Маршал Радянського Союзу Малиновський Р. Я. (10 (22) листопада 1898(18981122) — 31 березня 1967)	26 жовтня 1957	31 березня 1967†	9 років 156 днів	радянський воєначальник та державний діяч. Полководець Другої світової війни, міністр оборони СРСР (1957—1967), маршал Радянського Союзу (1944), двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії (1964), кавалер ордена «Перемога» (1945). Учасник Першої світової, Громадянських війн в Росії та Іспанії та Другої світової війни
12		Маршал Радянського Союзу Гречко А. А. (4 [17] жовтня 1903(19031017) — 26 квітня 1976)	12 квітня 1967	26 квітня 1976†	9 років 14 днів	радянський воєначальник і державний діяч українського кубанського походження. Головнокомандувач групи радянських військ у Німеччині (з 1953). Міністр оборони СРСР (1967 — 1976), Маршал Радянського Союзу (1955), двічі Герой Радянського Союзу (1958, 1973), Герой ЧССР (1969). Учасник Громадянської війни в Росії, радянського вторгнення до Польщі, німецько-радянської війни, придушення Берлінського повстання та Празької весни
13		Маршал Радянського Союзу Устинов Д. Ф. (17 (30) жовтня 1908(19081030) — 20 грудня 1984)	30 липня 1976	20 грудня 1984†	8 років 143 дні	радянський політичний і військовий діяч, міністр оборони СРСР (1976—1984), Маршал Радянського Союзу (1976), Герой Радянського Союзу (1978), двічі Герой Соціалістичної Праці (1942, 1961), Герой МНР (1981), Герой ЧССР (1982). Учасник німецько-радянської війни
14		Маршал Радянського Союзу Соколов С. Л. (18 червня (1 липня) 1911(19110701) — 31 серпня 2012)	22 грудня 1984	29 травня 1987	2 роки 158 днів	радянський воєначальник, міністр оборони СРСР (1984—1987), маршал Радянського Союзу (1978), Герой Радянського Союзу (1980). Учасник німецько-радянської війни
15		Маршал Радянського Союзу Язов Д. Т. (8 листопада 1924 — 25 лютого 2020)	30 травня 1987	28 серпня 1991	4 роки 90 днів	радянський військовий і політичний діяч, останній Маршал Радянського Союзу (1990) і передостанній міністр оборони СРСР (1987—1991), член ДКНС. Учасник німецько-радянської війни
16		маршал авіації Шапошников Є. І. (3 лютого 1942 — 8 грудня 2020)	29 серпня 1991	14 лютого 1992	169 днів	радянський та російський військовий і політичний діяч, маршал авіації (26 серпня 1991 року), останній міністр оборони СРСР (серпень 1991 — лютий 1992), Головнокомандувач Об'єднаних Збройних Сил СНД (1992—1993), Головнокомандувач ВПС — заступник Міністра оборони СРСР (1990—1991). Учасник Афганської війни

Після розпаду Радянського Союзу, колишні радянські республіки заснували самостійні оборонні відомства. Україна заснувала своє Міністерство оборони Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року № 1431-XII.

Додатково

У цей же час існувала посада Головнокомандувача Збройними Силами Республіки, який очолював Збройні сили в ході Громадянської війни 1917—1922.

Головнокомандувачі Збройними силами Республіки (1918—1924)

#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	В посаді			Стисла біографія
#	Фото	В/звання Ім'я Роки життя	Початок	Кінець	Час	Стисла біографія
1		Вацетіс І. І. (11 (23) листопада 1873 — 28 липня 1938)	15 листопада 1918	8 липня 1919	236 днів	радянський військовий і політичний діяч латиського походження, командарм 2-го рангу (1935), професор. Учасник Першої світової та громадянської війни в Росії. Розстріляний
2		Каменєв С. С. (4 (16) квітня 1881(18810416) — 25 серпня 1936)	8 липня 1919	1 квітня 1924	4 роки, 8 місяців, 25 днів	радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу (1935). Учасник російсько-японської, Першої світової та громадянської війни в Росії. Репресований

Див. також

Примітки

Виноски

↑ Комітет народних комісарів з військових і морських справ складався з Володимира Антонова-Овсєєнка, Павла Дибенка і Миколи Криленка. 10 листопада 1917 року Овсєєнко був взятий у заручники під час заколоту петроградських юнкерів і був звільнений наступного дня за допомогою американського журналіста Вільямса. Пізніше Овсєєнко очолював Петроградський військовий округ до грудня, коли його відправили в Україну. Дибенко продовжував керувати військово-морськими справами як голова Вищої військово-морської колегії, яка була сформована десь наприкінці листопада. Він залишався на цій посаді до 16 березня 1918 року, коли його позбавили всіх посад і анулювали членство в більшовицькій партії через дезертирство. 25 листопада 1917 року Криленко був призначений Верховним головнокомандувачем Червоної армії.