Головний корпус Південного федерального університету
Головний корпус Південного федерального університету, Прибутковий будинок купця Кистова (рос. Главный корпус Южного федерального университета, Доходный дом купца Кистова) — будівля в м. Ростові-на-Дону, збудована за проєктом архітектора Г. Н. Васильєва[1][2]. Нині є головним корпусом Південного федерального університету. Будівля має статус об'єкта культурної спадщини федерального значення. ІсторіяВідомо, що Прибутковий будинок донського купця і лісопромисловця Г. Я. Кистова був побудований на Великій Садовій вулиці в 1914 році, однак у «Справах технічного будівельного комітету МВС про будівництво будинку для Ростовського-на-Дону градоначальника» зазначено, що 15 лютого 1915 року на ім'я А. І. Новікова (голови технічного будівельного комітету) ростовський градоначальник повідомляв[3]:
У роки Першої світової війни будівлю орендувало депо артилерійської бригади. Після Жовтневого перевороту і Громадянської війни, його займав «Донсовгорхоз», з 1924 року — Донський виконком. У кінці 1920-х — початку 1930-х років у будівлі розміщувалися: «Донвнуторг», Донська робітничо-селянська інспекція, Крайове земельне управління, Крайовий відділ охорони здоров'я, Крайовий відділ народної освіти. 1935 року Постановою Ростовської міськради й міськкому ВКП(б) від 31.07.1935 р., а також Постановою РНК РРФСР від 5.08.1935 р. будівлю було передано Ростовському державному університету[3]. Одночасно з університетом в ньому перебували організації «Черкавбудтрест», «Промбудпроект» та Крайовий архів. У середині 1940-х років будівлю тимчасово займав Народний комісаріат державної безпеки, а потім в ньому розмістився адміністративно-господарський апарат університету, кілька його факультетів і лабораторій. АрхітектураП'ятиповерхова будівля займає кутове положення на перетині Великої садової вулиці (колишній вул. Енгельса) та Університетського провулка. Кутова частина фасаду, де спочатку розміщувався парадний вхід, виділена трьома півколонами іонічного ордеру заввишки в три поверхи (зараз головний вхід розташований з боку Великої садової вулиці)[4]. Напівциркульні еркери, розташовані з другого до четвертого поверху, слугують для вертикального членування фасаду. Поверховий поділ фасаду підкреслюється різними за формою і розмірами вікнами. На фасаді будівлі присутні ліпні емблеми, декоративні вази, гірлянди, кронштейни, карнизи, балкони[1]. Архітектурний стиль будівлі поєднує елементи модерну і неокласицизму. Будівля має коридорну систему планування[1]. ГалереяПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia