Гольшанський Олександр Іванович Олександр «Нелюб» Гольшанський — син київського намісника, кн. Івана Ольгимонтовича Гольшанського й смоленської княжни Агрипини Святославівни. Знаний хіба тим, що в 1406 році від'їхав до великого князя московського Василя Дмитровича разом з чималою свитою «литви й ляхів» (за випискою М. Карамзіна із втраченого Троїцького літопису це сталось «весною», тобто між кінцем травня та 23 червня). Той «приемъ его с любовъю» й пожалував Переславль-Заліський, що його раніше держав Дмитро Ольгердович (схоже, не обійшлось без заступництва двоюрідної сестри Софії Вітовтівни). За припущенням історика Р. Безпалова, перед тим Олександр міг бути намісником одного з міст на Чернігово-Сіверщині, як-от Брянська[1][2][3]. Вітовтові не сподобався такий крок сина близького до нього вельможі й, укладаючи в 1407 мир з Москвою, затребував видати О. Гольшанського. Подальша його доля невідома, вже 1408 року Переславль був відданий Свидригайлу[2]. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
