Переславль-Залєський

місто Переславль-Заліський
Герб	Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ярославська область
Код ЗКАТУ:	78405000000
Код ЗКТМО:	78705000001
Основні дані
Час заснування	1152
Статус міста	1178
Населення	42,4 тис. чол. (2009)
Площа	23.01 км²
Поштові індекси	152020-152040
Телефонний код	+7 48535
Географічні координати:	56°44′17″ пн. ш. 38°51′22″ сх. д. / 56.738133333333° пн. ш. 38.856152777778° сх. д.
Часовий пояс	MSK (UTC+3, летом UTC+4)
	Відстань
До Москви (км): ; - фізична: ; - залізницею: ; - автошляхами:	; ; ; 140
	Влада
Вебсторінка	adm.pereslavl.ru
Міський голова	Дмитро Миколайович Зяблицький
	Мапа
	; Переславль-Заліський
	Переславль-Залєський у Вікісховищі

Пересла́вль-Заліський (рос. Переславль-Залесский) — місто обласного підпорядкування в Ярославській області Російської федерації. Адміністративний центр Переславського району. Кінцева залізнична станція на вантажній залізниці від Берендєєва (лінія Москва—Ярославль).

Географія

Місто розташоване за 140 км від Москви по Ярославському шосе, на березі Плещеєва озера, у місці впадіння в нього річки Трубіж. Центр національного парку «Плещеєво озеро». Заснований в історичній області Заліссі — регіоні полів і землеробства, тому названий «Залєським»: на противагу до Переяславля-Руського в Україні.

Кілометровий знак «140 км.» знаходиться в центрі міста на повороті з вулиці Свободи на Ростовську вулицю.

Історія

Місто засноване 1152 Володимиро-Суздальським князем Юрієм Долгоруким і назване на честь південноруського Переяславля (спочатку також називався Сільді ^[1], згодом Переяславль, пізніше утвердилась форма Переславль). На відміну від згаданого Переяславля-Руського стало називатися Переяславлем-Залєським («тим, що на Заліссі»). Поселення збудовано етнічними мерянами.

У 1220 році в Переславлі народився князь Олександр Невський, однак достеменно невідомо, чи правда це.

У 1276–1294 рр. (з перервою) син Олександра Невського, Дмитро Олександрович Переяславський, що княжив у цьому місті, був Великим князем Володимирським, але резиденція його, як і раніше, знаходилася в Переяславлі.

1302 року, після смерті князя Івана Дмитровича, місто за заповітом відійшло до Московського князівства.

У 1382 і 1408 роках місто було взято та розграбовано ординцями, у 1608 році — польсько-литовськими інтервентами. Сильно постраждав у роки Смутного часу.

1688 року цар Петро I на Плещєєвому озері розпочав будівництво потішної флотилії, що було початком російського військового флоту. У 1692 році будівництво флотилії було завершене та влаштовано урочистий огляд.

З початку XVIII ст. — центр Переславської провінції Московської губернії. З 1775 року — місто повіту Володимирськой губернії. За радянських часів — районний центр.

1884 року в місті був побудований водогін.

Економіка

У місті — хімічне виробництво «Кодак», також випускається технічний текстиль, машинна вишивка. Місцеве машинобудування, харчова промисловість (хліб, сир), тютюнове виробництво, будівельні блоки по об'ємно-модульній технології.

Під Переславлем-Заліським, у селі Веськово, розташований Інститут програмних систем РАН.

У місті працює «Університет міста Переславля».

Пам'ятки архітектури

Переславль-Залєський багатий пам'ятниками архітектури.

У центрі Переславля у давнину розташовувалася велика дерев'яна фортеця, від якої зберігся до нашого часу земляний вал. На території цього історичного місця розташовані:
- Спасо-Преображенський собор, 1152–1157 рр. — найдавніший збережений пам'ятник архітектури Північно-Східної Русі. Білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм.
- Церква Петра Митрополита. 1585 р. Шатровий безстовпний храм із галереями та дзвіницею XIX ст.
- Спордуди колишнього Богородице-Срітенського монастиря. До нашого часу вціліли барокові Володимирський собор та Олександро-Невська церква (обидві споруди — 1740–1749 рр.).

З межами колишньої фортеці розташовані монастирі і храми:

Горицький Успенський монастир. Відомий з 1382 р. Нині це музей, ансамбль будівель XVII–XVIII ст. До складу входять:
- Мурована огорожа. XVII–XIX ст.
- Святі Ворота із церквою Миколи Чудотворця (1690-ті рр.)
- Богоявленська церква-дзвіниця. Середина XVIII ст., бароко.
- Успенський собор. 1750—1760-ті рр. На місці храму XVI ст. Величезний бароковий п'ятибанний храм із двома однобанними приділами. Зберіг іконостас та оздобленні середини XVIII ст.
- Всісвятська трапезна церква. 1670-ті рр. Висока п'ятибанна церква із двоповерховою трапезною палатою.
Троїцький Данилов монастир. Закладений у 1508 р. Збереглись:
- Святі ворота із Тихвинською церквою. Бл. 1700 р.
- Троїцький собор. 1530–1532 рр. Чотирьохстовпний однобанний храм із гранчастими абсидами. У XVII ст. добудовані приділ Данила та масивна шатрова дзвіниця. У храмі — фрксковий ансамбль 1660 р. (Г.Нікітін та С.Савін).
- Всіхсвятська церква. 1687 р.
- Похвалинська трапезна церква. 1653–1659 р. високий однобанний храм із двоповерховою трапезною палатою.
- Келії. 1687–1696 рр.
Миколаївський монастир. Заснований у XIV ст. Комплекс XVIII–XXI ст. Більшість його споруд знищена більшовиками у 1930-ті рр. (у тому числі бароковий собор 1680–1721 рр.). Новий собор зведено у новітні часи у стиілізації давньоруського стиля.
Часовня «Хрест». 1557 р., перекладена у 1889 р. Шатрова палатка на 4-х стовпах.
Церква 40 Мучеників Севастійських. 1755–1776 рр. Бароко.
Церква Симеона Стовпника. До 1771 р. Бароко.
Покровська церква. До 1789 р. Бароко.
Смоленська церква колишнього Борисоглібського монастиря. 1694–1705 рр. Наришкінський стиль.
Федорівський монастир. Заснований на початку XIV ст. Великий комплекс споруд XVI–XIX ст. Найціннішими є:
- Собор Федіра Стратилата. 1557—1560-ті рр. Великий п'ятибанний чотирьохстовпний храм із прибудовами XIX ст.
- Введенська церква. 1710 р. Бароко.
Микитський монастир. Найдавніший монастир міста, закладений ще у XII ст. До нашого часу непогано зберігся цей монастир-фортеця із пам'ятками XVI–XIX ст.
- Фортечні стіни та вежі. 1560-ті рр., 1643 р. У XIX ст. над однією із ділянок споруджена класицистична дзвіниця.
- Микитський собор. 1560–1564 рр. У 1984 р. відновлена центральна баня. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із прибудовами XVII ст. Прибудований у свій час до маленької однобанної церкви Микити 1520-х рр., яка тепер є його приділом.
- Благовіщенська трапезна церква. 1660-ті рр.,на місці храму XVI ст. П'ятибанний безстовпний храм із двоповерховою трапезною палатою та масивною шатровою дзвіницею 1668 р.
- Дві барокові каплиці 1702 р.
- Келії. XVII–XVIII ст.

Також у деяких селах Переславльського району збереглись цінні пам'ятки архітектури.

У селі Єлизарово — шатрова церква Микити Мученика — найдавніша церква району. 1556 р.
У селі Велика Брембола — мурований храм Іллі Пророка (1706 р., наришкінський стиль)
У селі Сольба — споруди Миколо-Сольбинського монастиря. XVIII–XXI ст.
У селі Троїцьке — барокова церква Трійці. 1764 р.

Спасо-Преображенський собор. 1152 - 1157 рр.
Успенський собор Горицького монастиря, 1750 - 1760 рр.
Храми колишнього Срітенського монастиря, 1740 - 1749 рр.
Собор Троїце-Данилова монастиря. XVI - XVII ст.
Собор Федорівського монастиря. XVI - XIX ст.
Церква 40 Мучеників, XVIII ст.
Церква Петра Митрополита, 1585 р.
Микитинська церква у Єлизарово. 1556 р.

За 2 км на північний захід від міста розташований археологічний пам'ятник «Клещинський комплекс», центром комплексу є древнє місто Клещин, від якого збереглися вали XII століття. Зберігся об'єкт поклоніння язичників — Синій камінь величезний валун темно-синього кольору вагою 4 тонни.

Революційні пам'ятники: будинок сестер Рязанцевих, будинок Житнікова, будинок райкому ВЛКСМ (раніше будинок купців Варенцових).

Місто входить у Золоте кільце Росії. Є досить багато готелів («Західна», «Переславль», «Лісова казка», «Комфорт» тощо).

У місті — державний історико-архітектурний та художній музей-заповідник (на території колишнього Успенського монастиря Горіцького). Музей «Бот Петра I» (з 1803, один з перших провінційних музеїв Росії). Приватні музеї: Музей прасок, чайників, масок.

За декілька кілометрів від Переславля-Залєського, у селищі Талиці розташований Переславський залізничний музей. У ньому представлені унікальні зразки вузькоколійка залізничної техніки. Багато експонатів відновлено до робочого стану, періодично використовуються для зйомок у кіно.

Релігія

У місті 6 монастирів, 4 з яких діють — Федоровський жіночий монастир, Никольський жіночий монастир, Троїцький Данилів чоловічий монастир, Микитський чоловічий монастир, багато церков.

У XVIII—XIX століттях був центром Переславської єпархії. Пізніше в місті працювало Переславське духовне училище. З його доглядачів (по суті, директорів) гідний згадки Свірелін Олександр Івановіч.

Видатні мешканці міста

Єфросиненко Андрій Васильович (1973—2023) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).
Олександр Невський — російський полководець і політичний діяч;
Смірнов Михайло Іванович — директор музею (у 1919—1930 рр.), його засновник;
Іванов Костянтин Іванович — директор музею (у 1930—1970 рр.);
Кошкін Михайло Ілліч — творець танка «Т-34»;
Кардовський Дмитро Миколайович — талановитий художник і педагог;
Пришвін Михайло Михайлович — видатний письменник, жив у Переславському районі три роки;
Тихонравов Михайло Клавдійович — конструктор космічної і ракетної техніки. Творець першої радянської ракети;
Фарфоровський Сергій Васильович — російський та радянський вчений, історик, етнограф, викладач історії, методист, автор так званого лабораторного методу.

Джерела

↑ "Стиль і переклад": збірник наукових праць (PDF) (Укр.) . Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". Процитовано 2015.

Література

(рос.) Атлас автомобильных дорог. Золотое кольцо России. — М. : Книжное издательство «За рулём», 2007. — 160 с.
(рос.) Золотое кольцо. Справочник. — М. : Вокруг света, 2006. — 256 с.
(рос.) Михайлов К. П. Золотое кольцо России. Летопись разрушений и утрат. — М. : Эксмо; Яуза-Пресс; Лепта-Книга, 2008. — 464 с. — (На руинах Небесной России)