Гольшанський Юрій Семенович

Гольшанський Юрій Семенович
Гольшанський Юрій Семенович
Народився	1410
Помер	не раніше 1456 і не пізніше 1458
Країна	Велике князівство Литовське
Посада	староста Пінськийd
Конфесія	православ'я
Рід	Гольшанські
Батько	Семен Іванович Гольшанський
Мати	Mariad
Брати, сестри	Simon Semyonovich Olshanskyd
У шлюбі з	Yuliana of Karachevd
Діти	Іван Гольшанський-Дубровицький, Олександр Гольшанський, Юліанія Юріївна Гольшанська, Семен Юрійович Гольшанський, Ганна Гольшанськаd, Q126192402? і Q126192401?
	;
	; ; ;

Юрій Гольшанський герба Гіпоцентавр (лат. Georgij Syemionowicz; бл. 1410 — бл. 1457) — литовсько-руський православний князь, син Семена Івановича. Починальник дубровицької гілки Гольшанських.

Уперше зринає під час династичної війни 1432–38 років як прибічник Сигізмунда Кейстутовича й гарант Берестейського «вічного миру» з Тевтонським орденом (31 грудня 1435). Він успадкував високе становище батька, хоча його брат Данило у битві під Вількомиром виступив на стороні Свидригайла^[8].

Після вбивства Сигізмунда 20 березня 1440 р. Юрій Семенович скликав в Гольшанах збори пани-ради, яка одностайно обрала Казимира Ягелончика великим князем і відправила посланців до Польщі з запрошенням того на віленський престол. Відтак вельможі стрітили юного королевича в Бересті і супроводили до столиці. Ю. Гольшанський подибується в його оточенні: 7 квітня 1441 підписав привілей Казимира про надання Вільні магдебурзького права, в січні 1446 року їздив на Пйотрківський сейм, а 25 червня 1447 був присутній на коронуванні Ягеллончика як польського монарха^[9].

У травні 1448 Юрій Семенович з'явився на генеральному сеймі в Любліні, а 21 серпня 1453 — на сеймі в Парчеві. 1456 р. він долучився до опозиції, що бажала обрати великим князем Семена Олельковича^[9]^[10].

Разом з братами володів Гольшанами, Глуськом, Дубровицею, Степанню, Горбаковом^[11], Романовим у Оршанському повіті, Станьковим і Житіном у Мінському повіті, Свіранами. Шешолами і Кроштами у Литві та ін.

Дружина — Юліана. Діти: