Гомельська область знаходиться на південно-західній частині Східно-Європейської рівнини. Західну частину області займає Прип'ятське полісся — рівнина, середня висота якої становить 120—140 метрів над рівнем моря. На правобережжі Прип'яті зустрічаються сильно розмиті моренні пагорби і височини. Найбільше з них — Мозирське пасмо (висота 206 метрів). Зі сходу до Поліської низовини примикає Придніпровська. На північному сході ця низовина поступово переходить у Чечерську рівнину.
Клімат помірно континентальний з теплим літом і порівняно м'якою зимою. Середня температура січня — −6,5 °C, липня — +18,5 °C. Середня кількість річних опадів сягає 550—650 мм. Тривалість вегетативного періоду — 180—200 днів.
Поверхневі води
Головна річка області Дніпро, що перетинає її території з півночі на південь і тече 420 км. Праві притоки Дніпра: Березина, Прип'ять. Ліві притоки: Сож та інші. Ці річки часто виконують судноплавну функцію. Велике господарче значення також мають притоки Прип'яті: Случ, Птич, Тремля, Іпа, Ствига, Уборть, Словечна. На території Гомельської області є багато озер. Найбільше з них — Червоне (44 кв. км).
Ґрунти
У ґрунтовому покриві переважають дерново-підзолисті і торф'яно-болотяні ґрунти. На сході поширені дерново підзолисті глиняні і піщані ґрунти. У басейні Прип'яті переважають слабопідзолисті піщані ґрунти, а також торф'яні і торф'яно-болотяні ґрунти. В районі Турова знаходиться значна кількість перегнійно-карбонатних ґрунтів, які є досить родючими.
Ліси
Територія Гомельської області на 38,6 % зайнята лісами. Особливо вирізняється західний район, у якому лісистість подекуди досягає 60 %. Найбільше хвойних порід, які займають 63 % всіх лісів області. Це переважно сосна. Серед листяних які складають решту лісу переважають дуб, граб, береза, вільха.
Українці в Гомельській області за даними перепису 2009 року
На території Гомельської області проживає 1535 тис. осіб. У містах проживає — 69 % населення. У селах — 31 %. Середня густота населення — 38 осіб на км².
Мови домашнього спілкування у Білорусі за даними перепису 2019 року. Всі райони Гомельської області та місто Гомель були переважно російськомовними[2].
Рідна мова населення Гомельської області за даними переписів населення[3][4][1]:
Українська мова є третьою за поширеністю рідною мовою в регіоні: за даними перепису 2009 року, її такою назвали 9 275 осіб або 0,64 % населення Гомельської області[4], за даними перепису 2019 року — 8 206 осіб або 0,59 % населення Гомельської області[3].
Між переписами 2009 та 2019 років частка сільського населення Гомельської область, що вважає білоруську мову рідною, скоротилася на 18,1 % (з 78,5 % до 60,4 %), тоді як частка тих, хто вважає такою російську — зросла на 17,4 % (з 19,2 % до 36,6 %). Частка міського населення Гомельської області, що вважає білоруську мову рідною, скоротилася на 2,8 % (з 45,7 % до 42,9 %), тоді як частка тих, хто вважає такою російську — зросла на 3,8 % (з 50,2 % до 54,0 %)[5].
Мови домашнього спілкування населення Гомельської області за даними переписів населення[4][1]:
Між переписами 2009 та 2019 років частка сільського населення Гомельської область, що вказало білоруську мовою домашнього спілкування, скоротилася на 25,2 % (з 55,7 % до 30,5 %), тоді як частка тих, хто вказав такою російську — зросла на 28,7 % (з 38,8 % до 67,5 %). Частка міського населення Гомельської області, що вказало білоруську мовою домашнього спілкування, скоротилася на 0,8 % (з 10,4 % до 9,6 %), тоді як частка тих, хто вказав такою російську — зросла на 3,7 % (з 84,4 % до 88,1 %)[5].
Рідна мова населення адміністративно-територіальних одиниць Гомельської області за даними переписів 2009[4] та 2019[1][2] років:
Згідно з офіційними даними, 67,1 % жителів Гомельської області, які мали право голосу, взяли участь у голосуванні на референдумі 1995 року, з них 88,5 % підтримали надання російській мові рівного з білоруською статусу державної мови[6].
За даними Національного статистичного комітету Республіки Білорусь, у період з 2012/13 по 2018/19 навчальний рік у Гомельській області частка учнів, які здобувають загальну середню освіту білоруською мовою, скоротилася з 13,8 % до 9,8 %, тоді як частка учнів, які здобувають загальну середню освіту російською мовою — зросла з 86,2 % до 90,2 %[7].
Із загальної кількості населення Гомельської області 57,6 % знаходяться в працездатному віці, 20,4 % — молодші працездатного віку 22 % — старші працездатного віку. В містах відсоток працездатного населення становить 62,7 %, молодше працездатного віку 20,5 %, старше — 16,8 %. В сільській місцевості доля працездатного населення становить 46,5 %, молодше працездатного віку — 20,1 %, старше — 33,4 %.
Заселення Гомельської області за оцінками багатьох вчених розпочалося приблизно 100 тис. років тому в епоху палеоліту. Перші стоянки первісних людей відносяться до 22—24 тис. р. тому. Їх було знайдено неподалік сіл Бердиж (Чечерський район) та Юровичі на березі річок Сож і Прип'яті. Тут було знайдено залишки людських жител збудованих з кісток мамонтів та інших звірів. Основним заняттям людей тоді було полювання і збиральництво. Землеробство в Гомельській області з'являється близько ІІ тис. до н. е. Появилися вироби із бронзи. Поширеним було скотарство. У VII—VI ст. до н. е. на терена Гомельської області приходить залізна доба.
Середньовіччя і Новий час
У VIII—ІХ століттях на цій території жило два східнослов'янських племені: дреговичі i радимичі. Вони займались землеробством і скотарством. У кінці І тисячоліття нашої ери утворили князівство з центром у місті Турові. Певний час їм вдавалося зберегти незалежність.
Але згодом вони підпали під владу Київської Русі. У XIII—XV ст. територія Гомельської області входить до складу Великого Князівства Литовського. З кінця XV століття — у складі Речі Посполитої. У наступних двох століттях територія Гомельської області стала ареною боротьби між Москвою і Варшавою. У XVIII ст. Гомельська область ввійшла в склад Російської імперії. Під час Української революції значна частина сучасної гомельської області підпала під УНР.
Радянський період
Під час Другої світової війни Гомельська область була надзвичайно спустошена.
Під час Радянської окупації держави Білорусь була утворена Гомельська область, яка зберегла свої межі у такому ж вигляді до нашого часу.
Білоруський період
На теренах Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки проголошена незалежність від СРСР у 1991 році. Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку перейменовано в Республіку Білорусь, у складі якої — Гомельська область.
Економіка
Промисловість
Гомельська область є регіоном з розвиненою промисловістю. На її території діють 339 промислових підприємств. Загальний обсяг продукції у фактично дійсних цінах 2000 року становив 1508 млрд руб.
У Гомельської області діють 91 підприємство машинобудування і металообробки, 61 харчової промисловості, 57 легкої промисловості, 48 лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, 22 промисловості будівельних матеріалів, 9 хімічної та нафтохімічної промисловості, 6 підприємств чорної металургії і паливної промисловості, одне електроенергетики.
Чисельність промислово-виробничого персоналу підприємств області становить близько 182 тис. осіб, зокрема 142 тис. особи трудяться на робочих професіях.
Підприємства Гомельської області випускають щороку понад 1,5 млн т сталі, близько 2,4 тис. металорізальних верстатів, близько 1 тис. самохідних зерно- і кормозбиральних комбайнів, 100 тис. т мінеральних добрив, більше одного млн т автомобільного бензину, більш 1,6 млн т дизельного палива, понад десять млн м² полірованого скла, видобувають близько 1,8 млн тонн нафти.
Сільське господарство
Гомельська область є регіоном з досить розвиненим сільськогосподарським комплексом.
У користуванні сільськогосподарських підприємств і громадян перебувають землі загальною площею понад 1,7 млн га. Сільськогосподарські угіддя перевищують 1,4 млн га. До того ж рілля — 890 тис. га, сіножаті — 270 тис. га, пасовища — 260 тис. га, багаторічні насадження — 20 тис. га. Зернові і зернобобові культури висіваються на площі 386 тис. га, картопля — на 98 тис. га, овочі — на 19 тис. га, плоди й ягоди — на 20 тис. га.
Із загальної земельної площі в користуванні колгоспів перебуває 795 тис. га, радгоспів — 615 тис. га, селянських (фермерських) господарств — 12,6 тис. га, громадян — 197 тис. га.
У сфері діють 233 колгоспи та 156 радгоспів. Середня кількість працівників колгоспів становить 188 осіб, радгоспів — 240 осіб. На один колгосп припадає 2,8 тис. га сільськогосподарських угідь, зокрема 1,6 тис. га ріллі, один радгосп — 3,3 тис. га угідь, зокрема 1,9 тис. га ріллі. У колгоспі загалом містяться 1292 голови великої рогатої худоби і 212 свиней, в радгоспі — 1298 великої рогатої худоби і 1285 свиней.
Господарства всіх категорій Гомельської області щорічно генерують понад 630 тис. т зерна, більш 1,1 млн т картоплі, 260 тис. т овочів, 33 тис. т плодів і ягід. Сільгосппідприємства щорічно реалізовують більш 110 тис. т на забій худоби і птиці, близько 0,6 млн т молока, близько 0,5 млрд штук яєць.
У Гомельської області містяться близько 630 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема близько 290 тис. корів, 470 тис. свиней, близько 17 тис. овець та кіз, близько 4,3 млн птиці всіх видів.
Підприємства
У першу двадцятку валообразуючих підприємств області увійшли «Мозирський нафтопереробний завод», Белоруський металургійний завод — управляюча компанія холдингу «Білоруська металургійна компанія», «Білорусьнафта», «Гомсільмаш», «Гомельський хімічний завод», «Гомельський завод лиття і нормалей», «Рогачевський молочноконсервний комбінат», «СвітлогорськХімволокно», «Річицький метизний завод», «Світлогорський целюлозно-картонний комбінат», «Жлобинський м'ясокомбінат», «Спартак», «Молочні продукти», «Гомельскло», «Гомельський м'ясокомбінат», «Алкопак», «Калінковичський молочний комбінат», «Гомельбудматеріали», «Гомельський вагонобудівничий завод», «Сейсмотехніка». Перерахованими підприємствами виробляється коло 75 % промислової продукції області[9]. (рос.)
Сфера послуг
У Гомельській області є: — 3712 магазинів різної форми власності (з торговою площею 386,7 тис. кв. метрів); 725 підприємств комунального харчування (на 60 тис. місць); 9 оптово-роздрібних підприємств обласної комунальної власності.
Працюють 55 ринків на 10260 торгових місць (29 ринків належать споживчій кооперації).
У сфері торгівлі, і комунального харчування працюють понад 36 тис. осіб. За 1998 рік забезпечений приріст роздрібного товарообороту порівняних цінах на 18,4 %.
На 1 січня 1999 р. приватизовано 243 підприємства торгівлі, і комунального харчування. Питома вага підприємств недержавної форми власності становить 52 %.
Побутове обслуговування населення — одна з найважливіших галузей споживчого комплексу, яка відіграє помітну роль підвищенні ефективності громадського виробництва та зростанні життєвого рівня населення.
У сфері налічується 46 підприємств побутового обслуговування із загальною кількістю працюючих 4850 осіб.
Обслуговуванням сільського населення займаються районні комбінати побутового обслуговування (КПО) через мережу сільських комплексних прийомних пунктів та її філій. Чинна стаціонарна мережа побутового обслуговування Гомельської області дає змогу отримувати послуги, чи зробити замовлення 370 тисячам сільських жителів (61 % від кількості сільського населення). Решта селян обслуговується виїзними бригадами КПО.
Підприємствами побутового обслуговування збільшуються обсяги реалізації побутових послуг, впроваджуються їх види.
Лісове господарство
Гомельська область — регіон, із розвиненими і багатими звіром мисливськими господарствами. У сфері діють декілька лісових господарств.
Загальна площа угідь становить 558,9 тис. га. Зокрема площа лісових угідь — 352,2 тис. га, польових — 162,7 тис. га, водно-болотних — 44 тис. га.
У середньому в охотхазяйствах Гомельської області у 2001 року густота тварин на 1 тисячу гектарів становила 1,2 лосів, 0,44 оленів, 37 кабанів, 12 козуль.
На території мисливських господарств області станом на 1 січня цього року створено 45 сховищ, 67 стаціонарних вишок, 76 стрілецьких ліній, 318 годівниць для оленів і козуль, 148 підгодовувальних майданчиків для кабанів.
У Гомельській області побудовано три і будуються чотири мисливських будиночка.
Мисливські господарства (охотхазяйства) області організують полювання для іноземних громадян.
Банківська система
В області діють банки «Национального Банка РБ», «АСБ Белрусбанк», «Белагролромбанк», «Белинвестбанк», «Белвнешэкономбанк», «Белорусский Индустриальный Банк», «Белгазпромбанк», «Приорбанк», «Альфа-Банк», «БЕЛРОСБАНК» та ін.[10]
Транспорт
Транспортний комплекс області має достатні можливості для забезпечення потреб підприємств у перевезеннях та послугах.
Значне місце у загальному вантажо- й пасажирообігу посідає й автомобільний транспорт. Автомагістралі Санкт-Петербург — Київ — Одеса, Брянськ — Кобринь, Гомель —Мінськ, Гомель — Мозир пов'язані автобусним сполученням з усіма районними центрами області.
Технічні можливості Гомельського аеропорту дозволяють виконувати рейси до міст СНД і більш далекого зарубіжжя.
Річка Сож пов'язує Гомель із Дніпром. Здійснюється регулярне судноплавство річками Прип'ять, Дніпро та Березина.
У єдиній транспортній системі трубопровідний транспорт представлений міжнародною нафтопровідною магістраллю «Дружба», Мозирським магістральним продуктопроводом, газопроводами міжреспубліканського й місцевого значення.
Спорт
Керівництво Гомельської області багато уваги приділяє розвитку в регіоні фізичної культури та спорту. Для занять фізичною культурою і спортом область має — 4387 об'єкти. На її території розташовані 40 стадіонів, 2 манежі, Льодовий палац, 243 стрілецьких тири, 846 спортивних залів (зокрема 26 стандартних), 1841 плоска спортивна споруда, 41 плавальний басейн (зокрема 26 стандартних), 1370 об'єктів фізкультурно-оздоровчого призначення. За кількістю знову запроваджених спортивних площ Гомельська область займає одне з чільних місць у республіці.
Роботу з підготовки спортивного резерву і спорту найвищих досягнень у сфері ведуть 103 спеціалізованих навчально-спортивных заклади, школа вищої майстерності. Гомельське училище олімпійського резерву, Мозирське училище олімпійського резерву, 22 спеціалізованих дитячо- юнацьких школи олімпійського резерву, 61 дитячо-юнацька спортивна школа, 17 дитячо-юнацьких спортивних клуби фізичної підготовки. У сфері ведеться робота з розвитку 44 видів спорту.
Спортом займається 40,8 тис. учнів чи 15,5 % від загальної кількості школярів області (середній показник республікою — 12,5 %).
У склади національних команд Білорусі входить 422 спортсмена Гомельської області. Учасниками Олімпійських Ігор стали 59 спортсменів області. Ними було завойовано 13 олімпійських медалей. Золоті олімпійські медалі отримали троє представників Гомельської області — Олена Рудковская, Леонід Гейштор, Микола Горбачов.
На підприємствах, у державних установах, організаціях і господарствах області створено 1277 колективів фізичної культури. Загалом до занять фізичної культурою, спортом за місцем навчання й досвід роботи залучено 155,3 тис. осіб.
У спортивних секціях та оздоровчих групах за місцем проживання займається 30,3 тис. людина. Для дітей і підлітків працюють 33 дитячих підліткових клуби і більше 400 оздоровчих і спортивних секцій.
Наука
За обсягом робіт, які виконуються проведень науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, чисельності організацій, які виконують наукові дослідження й розробки, Гомельська область посідає 2-ге місце республіки після міста Мінська. Науковий потенціал Гомельської області зосереджений, переважно, в 2 інститутах Національної академії наук Білорусі, 8 вищих навчальних закладах і більше, ніж 30 галузевих наукових та проєктних інститутах, спеціальних конструкторських і конструкторсько-технологічних бюро. Значна частка власності наукових кадрів — лікарів і кандидатів наук працюють на виробництві, в органах влади й управління та інших сферах.
Основними проблемами і завданнями, які складають основу діяльності гомельських учених, є:
підготовка кадрів для економіки, освіти, науки, охорони здоров'я, транспорту, культури та інших галузей людської діяльності;
наукове та інноваційний забезпечення реального сектору економіки республіки і Гомельської області з метою створення наукомістких, патентозащищених і конкурентоспроможних на світові ринки розробок;
рішення комплексу проблем, викликаних необхідністю подолання і мінімізації наслідків катастрофи на Чорнобильською АЕС;
розвиток міжнародного співробітництва у науці й освіті.
У сфері фундаментальних досліджень ведуться роботи в галузях ядерної фізики, проблем генерації і видів використання лазерного випромінювання, оптиці і спектроскопії, дослідження будови та властивостей речовин спектральними методами, фізиці елементарних частинок і атомних ядер, теорії фундаментальних взаємодій, фізиці твердого тіла, дослідженню алгебраїчних і диференційних властивостей основних математичних структур та інших.
Наукова діяльність прикладного характеру спрямована на:
розробку енерго-ресурсозберігаючих технологій, нових конструкційних матеріалів із наперед заданими фізико-механічними і технологічними властивостями;
технологій, заснованих на винятково висококонцентрованих потоках енергії (лазерні, магнітоелектричні та інших.);
охорони навколишнього середовища, реабілітацію довкілля та мінімізацію екологічних наслідків;
підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування і радіоелектроніки.
Велика увага приділяється роботам для поліпшення екологічного стану повітряного і водного басейнів Гомельського регіону, розробки і впровадження систем очищення знешкодження газів ливарних виробництв і методів скорочення питомих викидів у повітря; розробці фільтроматеріалів на керамічній і полімерній основах.
Культура
У містах і селах Гомельщини є багато самодіяльних артистів зорганізованих у 3 тисячі колективів художньої самодіяльності. 240 їх удостоєні звання «народний», «зразковий». Найкращі є лауреатами і дипломантами республіканських та Міжнародних фестивалів, конкурсів, з гордістю спершу презентують свою мистецтво таких країнах, як Німеччина, Італія, Франція, Австрія, Бельгія, Шотландія, Норвегія, Польща. У тому числі: вокально-хореографічний ансамбль «Гомий», ансамбль народної музики «Радуница» (Мозирський район), фольклорно- етнографічний ансамбль «Радимичі» (м. Гомель), ансамбль «Палеская зорачка» (м. Мазир), ансамбль бального танцю «Палетки» (м. Гомель), інструментальний ансамбль «Лирица» (м. Речица) і ще.
Дуже популярними є обласні фестивалі: «Сожский хоровод», «Земля, під білими крилами», «Слов'янські театральні зустрічі», «Музика надії», класичної музики «Ренесанс гітари», біля Монумента Дружби — «Слов'янська братство».
Гомельщина заслужено пишається своїми земляками, серед яких: письменники Іван Мележ, Іван Шамякин, Борис Саченко, драматург Андрій Макаенок, поети Анатолій Гречанников. Дмитро Ковальов; художники Е. Моісєєнко, Г. Нісскій, Г. Ващенко; композитори А. Туранков, Д. Лукас, Е. Гладков.
Нині у сфері працює 3 середніх спеціальних навчальні заклади, 3 драматичних театри, театр ляльок, філармонія, центр народної творчості, краєзнавчий музей, універсальна бібліотека ім. В. І. Леніна, «Гомельський державний цирк», слов'янська спеціалізована бібліотека, комунальне унітарна підприємство «Гомельський общественно-культурный центр» 813 клубних установ, 776 публічних бібліотек, 21 музей, 76 дитячих шкіл мистецтв, і музичних шкіл.
Туризм
Різними формами самодіяльного туризму займаються 12,4 тис. людина. У сфері для школярів розроблено 56 екскурсно- пізнавальних маршрутів.
В'їзним і виїзним туризмом займаються 34 суб'єкта господарювання, мають ліцензії на туристську діяльність.
Лідером Гомельської області з надання туристських послуг є туристсько-екскурсійне підприємство «Гомельтурист».
.png)
_with_historic_coat_of_arms.svg){kind=small}
