Гончаров Григорій Іванович (учений)
Григорій Іванович Гончаров (нар. 9 (22) січня 1915, с. Уланове Глухівського повіту Чернігівської губернії (з 2020 року — Есманської селищної громади Шосткинського району Сумської області) — пом. 6 січня 2000, м. Глухів (з 2020 року — Шосткинського району) Сумської області) — український науковець, фахівець у галузі механізації сільського господарства, кандидат технічних наук (1968), лауреат Державної премії СРСР (1950). ЖиттєписГригорій Гончаров народився 1915 року в селі Уланове Глухівського повіту Чернігівської губернії (з 2020 року — Есманської селищної громади на Сумщині). У 1940 році закінчив Харківський механічний машино-будівний інститут. Брав участь у другій світовій війні. Був нагороджений державними та бойовими нагородами. Після повернення з фронту в 1947 році почав трудову та наукову діяльність у ВНДІ луб'яних культур у місті Глухові. В 1968 році захистив дисертацію кандидата технічних наук. У 1969 році обійняв посаду завідувача відділу механізації. За участі Григорія Гончарова було створено та впроваджено у виробництво стеблову МС-1, снопову МК-1С, просту МК-1,5 та складну МКС-1,5 коноплемолотарки, коноплежатки ЖК-2,1, ЖК-1,9, коноплезбиральний комбайни ККУ-1,9, КУК-5, ККП-1,8, КСГ-1, коноплепідбирач ПКВ-1. на пенсію науковець вийшов у 1981 році. Помер 6 січня 2000 року в м. Глухові на Сумщині. Основні праці
Нагороди
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia