Гончар-білобровець

?Гончар-білобровець
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Горнерові (Furnariidae);
Підродина:	Furnariinae;
Триба:	Synallaxini;
Рід:	Гончар-білобровець (Siptornis); Reichenbach, 1853
Вид:	Гончар-білобровець;
Біноміальна назва
	Siptornis striaticollis; (Lafresnaye, 1843)
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Synallaxis striaticollis
Посилання
Вікісховище:	Siptornis striaticollis
Віківиди:	Siptornis striaticollis
EOL:	1050183
ITIS:	563012
МСОП:	22702676
NCBI:	589987

Гончар-білобровець^[2] (Siptornis striaticollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах. Це єдиний представник монотипового роду Гончар-білобровець (Siptornis).

Опис

Довжина птаха становить 11—12 см, вага 12—13 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, тім'я каштанове, верхні покривні пера крил і хвоста рудувато-каштанові. Над очима широкі білі «брови», навколо очей білі кільця. Нижня частина тіла бурувато-сіра, груди і горло поцятковані тонкими білими смужками. У представників підвиду S. s. nortoni кільця навколо очей малопомітні, а задня частина шиї поцяткована смугами. Хвіст довгий, роздвоєний, гострий. Дзьоб дещо вигнутий.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

S. s. striaticollis (Lafresnaye, 1843) — Східний хребет Колумбійських Анд на півдні країни;
S. s. nortoni Graves, GR & Robbins, 1987 — Східний хребет Анд в Еквадорі і північному Перу (Кахамарка).

Поширення і екологія

Гончарі-білобровці мешкають в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть в кронах вологих гірських тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 1300 до 2400 м над рівнем моря.

Поведінка

Гончарі-білобровці зустрічаються поодинці, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними. Гніздо кулеподібне з входом біля основи, зроблене з моху та іншого рослинного матеріалу.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Siptornis striaticollis. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 6 лютого 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 06 лютого 2022.