Горличка-інка мексиканська

? Горличка-інка мексиканська
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Голубоподібні (Columbiformes) Родина: Голубові (Columbidae) Рід: Талпакоті (Columbina) Вид: Горличка-інка мексиканська
Біноміальна назва
Columbina inca (Lesson, 1847)
Ареал виду
Синоніми
Chamaepelia inca Scardafella inca
Посилання
Вікісховище: Columbina inca Віківиди: Columbina inca ITIS: 177162 МСОП: 22690762 NCBI: 115616 Fossilworks: 373587

Горличка-інка мексиканська^[2] (Columbina inca) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)^[3]. Мешкає в США, Мексиці і Центральній Америці.

Довжина птаха становить 16,5-23 см, розмах крил 28,5 см, вага 30-58 г. Забарвлення переважно сірувато-коричне, пера на тілі мають темно-сірі краї, що формують лускоподібний візерунок. Лоб блідо-сірий, голова і шия рожевувато-коричневі. У самців лоб і груди мають виражений рожевий відблиск. Хвіст довгий, на кінці прямий, стернові пера мають білі кінчики, помітні в польоті. В польоті крила птахів видають характерний дзижчачий звук, що пов'язано зі зменшеними восьмими і дев'ятими першорядними маховими перами.

Мексиканські горлички-інки мешкають в на південному заході Сполучених Штатів Америки (від південно-західної Каліфорнії і південної Невади до східного Техаса), на більшій частині Мексики (за винятком півостровів Каліфорнія і Юкатан), в Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа і Коста-Риці. Їх ареал поступово розширюється на північ і південь^[4]. Бродячі птахи спостерігалися в Белізі і Канаді. Мексиканські горлички-інки живуть в сухих, відкритих ландшафтах, зокрема в напівпустелях і в чагарникових заростях, а також трапляються на сільськогосподарських землях поблизу людських поселень. Зустрічаються зграйками від 3 до 7 птахів, на висоті до 3000 м над рівнем моря.

Мексиканські горлички-інки ведуть переважно наземний спосіб життя. Більшу частину часу вони проводять на землі, де шукають насіння. Іноді вони також живляться ягодами. Сезон розмноження в США у них триває з кінця лютого по жовтень, в мексиканському штаті Халіско з травня по липень, а в мексиканому штаті Ідальго з середини березня до початку жовтня. Мексиканські горлички-інки гніздяться на деревах, часто вони використовують покринуті гнізда інших птахів. В кладці 2 білих яйця. Інкубаційний період триває 14 днів. Пташенята покидають гніздо через 14-16 днів після вилуплення.

Мексиканські горлички-інки є вразливими до холоду. Коли температура опускається нижче -7 °C, вони збираються разом, щоб зігрітися на сонці. Такі зграї можуть нараховувати до сотні птахів. Іноді вони навіть можуть збиратися в купку, формуючи «піраміду»^[5].

• Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
• David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves — A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
• Sibley, David (2003). The Sibley Field Guide to Birds of Western North America. ISBN 0-679-45121-8.
• Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.