Горличка сіроголова

?Горличка сіроголова
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes);
Родина:	Голубові (Columbidae);
Рід:	Горличка (Leptotila);
Вид:	Горличка сіроголова;
Біноміальна назва
	Leptotila rufaxilla; (Richard & Bernard, 1792)
	; Ареал виду
Підвиди
	(Див. текст)
Посилання
Вікісховище:	Leptotila rufaxilla
Віківиди:	Leptotila rufaxilla
EOL:	1049749
ITIS:	177176
МСОП:	22690877
NCBI:	115657

Горличка сіроголова^[2] (Leptotila rufaxilla) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 28 см, вага 115-183 г. У самців номінативного підвиду лоб сіруватий або сизуватий, тімя сизе, потилиця і задня частина шиї сірувато-фіолетові з райдужним відблиском. Обличчя охристе або рожевувато-охристе, горло рожевувато-біле. Верхня частина тіла оливково-коричнева з легким бронзовим відтінком на верхній частині спини. Центральні стернові пера оливково-коричневі, крайні стернові пера чорнуваті з білими кінчиками. Груди і шия з боків сірувато-рожеві, живіт білий. Дзьоб чорний, лапи червоні, очі жовті або карі, навколо очей плями голої червоної шкіри, оточені рожевувато-білим пір'ям. Самиці мають більш коричневе забарвлення, боки у них мають оливковий відтінок, верхня частина тіла має зеленуватий відтінок. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, груди у них іржасті, поцятковані темно-коричневими смугами, пера на верхній частині тіла мають іржасті края. Представники різних підвидів вирізняються своїми розмірами і відтінком оперення.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:^[3]

L. r. pallidipectus Chapman, 1915 — східна Колумбія і західна Венесуела;
L. r. dubusi Bonaparte, 1855 — від південно-східної Колумбії до східного Перу, північно-західної Бразилії і південної Венесуели;
L. r. rufaxilla (Richard & Bernard, 1792) — східна Венесуела, Гвіана і північна Бразилія (від Мадейри до північного Мараньяну);
L. r. hellmayri Chapman, 1915 — північно-східна Венесуела (півострів Парія^[en]) і острів Тринідад;
L. r. bahiae Berlepsch, 1885 — центральна Бразилія (від півдня Мату-Гросу до Баїї);
L. r. reichenbachii Pelzeln, 1870 — південна Бразилія (від Мату-Гросу до Еспіріту-Санту), Парагвай, Уругвай і північно-східна Аргентина.

Поширення і екологія

Сіроголові горлички мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині, Парагваї, Уругваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах. Зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря. Живляться насінням, плодами і комахами, яких шукають в лісовій підстилці. В кладці 1-2 яйця, інкубаційний період триває 12 днів, пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Leptotila rufaxilla. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 13 травня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 13 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.