Горопаї
Горопа́ї — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 592 особи (2001). У 1923—72 та 1992—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради. НаселенняЗа довідником 1885 року в селі мешкало 807 осіб, налічувалося 83 дворових господарства[1]. Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 1 227 осіб, з них: православних — 1 203, чоловіків — 606, жінок — 621[2]. Наприкінці 19 століття налічувалося 1 100 мешканців, дворів — 190[3][4], у 1906 році — 1 227 мешканців, дворів — 202[5], у 1923 році — 1 481 мешканець, дворів — 251[6]. Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 477 осіб, з них 705 чоловіків та 772 жінки; за національністю: українців — 1 477. Кількість господарств — 358[7]. Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 677 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 592 особи[8]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
ІсторіяЧас заснування невідомий[7]. Колишня власність князів Острозьких, від 1753 року — Любомирських[3][4]. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до Чорторийського ключа, було там 60 дворів[10]. Після Любомирських селом володіли Кордиші, Прушинські, Малиновські[3][4]. За довідником 1885 року — колишнє поміщицьке село Гордіївської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, школа[1]. В другій половині 19 століття — село Гордіївської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 80 верст від Житомира та Новограда-Волинського, за 9 верст від найближчої залізничної станції Печанівка, за 15 верст від найближчої поштової станції у Чуднові. Великий землевласник — Ф. А. Терещенко, перед Терещенками селом володіли Малиновські. Селян-землевласників — 307 осіб, землі селянської — 740 десятин, землі двірської — 864 десятини. Була дерев'яна, покрита бляхою, церква, невідомо коли і ким збудована; при церкві така ж дзвіниця. Земля при церкві близько 73 десятин у різних місцях: за 0,5, 3 і 6 верст від церкви. На землю була ерекція та план, складений 18 травня 1871 року. Дворів 129, вірян 1 021 особа обох статей, римокатоликів — 6, євреїв — 20. Від 1876 року діяло однокласне народне училище. Церковна парафія входила до 3-го благочинного округу Новоград-Волинського повіту. Сусідні парафії: Липне (3 версти), Меленці (5 верст), Привітів (6 верст)[11][12]. Наприкінці 19 століття — село Новочарторийської волості Новоград-Волинського (Звягельського) повіту Волинської губернії. Лежало над притокою Случі, за 75 верст (82 км) від повітового міста, за 15 верст від поштової станції у Чуднові, за 9 верст від найближчої залізничної станції Печанівка. Була дерев'яна церква, від 1876 року діяла школа. Власність спадкоємців Федора Терещенка, які володіли 785 десятинами ріллі та 145 десятин лісу[3][4]. У 1906 році — село Новочарторийської волості (4-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Новоград-Волинський становила 67 верст, до волосного центру містечка Нова Чортория — 7 верст. Поштове відділення — Нова Чортория[5]. У 1913 році дворянка Уварова Наталія Федорівна володіла землею у розмірі 901 десятин[13]. У 1923 році увійшло до складу новоствореної Горопаївської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи; адміністративний центр ради[14]. Розміщувалося за 11 верст від районного центру міст. Любар[6]. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи[14]. Відстань до районного центру міст. Любар становила 13 верст, до окружного центру в Бердичеві — 65 верст, до найближчої залізничної станції Печанівка — 7 верст[7]. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Дзержинського району Житомирської області, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Любарського району. 10 травня 1972 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 194 «Про ліквідацію, утворення, окремих сільрад та зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів Любарського і Малинського районів», Горопаївську сільську раду ліквідовано, село підпорядковане Привітівській сільській раді Любарського району. 26 червня 1992 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», в селі відновлено окрему сільську раду в складі Любарського району[14]. 10 березня 2017 року включене до складу новоутвореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[15]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[16]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia