Граутит

Граутит
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Gro[2]
Хімічна формула	Mn³⁺O(OH)[3]
Nickel-Strunz 10	4.FD.10
Ідентифікація
Колір риси	коричневий
Інші характеристики
Названо на честь	Френк Фітч Граутd[4]
Типова місцевість	Cuyuna Ranged[4]
Граутит у Вікісховищі

Граутит (рос. граутит; англ. groutite; нім. Groutit) — мінерал, оксигідроксид марганцю.

Хімічна формула: 4[MnO(OH)]. Містить (%): MnO — 80,66 %; O — 9,12; H₂О — 10,22.

Сингонія ромбічна.

Кристали клиноподібної форми.

Твердість 3,5-4.

Густина 4,14.

Колір чисто чорний.

Риска темно-коричнева.

Блиск алмазний.

Перші знахідки — в США, шт. Міннесота в асоціації з кварцом, манганітом, гематитом та ґьотитом. Трапляється в шт. Нью-Йорк в жеодах разом з тальком асоційованим з кальцитом і гексагонітом. Інша назва — ґроутит. Також відомий в Україні, де трапляється на Заваллівському родовищі графітових руд.

Розрізняють:

• ґраутит стибієстий (відміна ґраутиту з родовища Франклін (шт. Нью-Джерсі, США), яка містить 5,7 % Sb і 56,3 % Mn).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Граутит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Граутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• http://webmineral.com/data/Groutite.shtml [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• https://www.researchgate.net/publication/316141374_Crystal_Morphology_of_Groutite_a-MnOOH_From_the_Zavallya_Graphite_Deposit_the_Ukrainian_Shield [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.]