Григор'єв Володимир Олександрович

Володимир Григор'єв
Особисті дані
Повне ім'я	Григор'єв Володимир Олександрович
Народження	23 лютого 1948(1948-02-23)
	Сімферополь, СРСР
Смерть	1993(1993)
	Варшава, Польща
Зріст	176 см
Вага	74 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1965—1966 «Чайка» ? (?) 1967—1972 «Таврія» 217 (19) 1973 «Зірка» Т ? (?) 1974—1975 «Чорноморець» 38 (0) 1976 «Таврія» 29 (0) 1977—1979 «Атлантика» 77 (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1988—1989 «Океан»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Володи́мир Олекса́ндрович Григо́р'єв (нар. 23 лютого 1948, Сімферополь, СРСР — пом. 1993, Варшава, Польща) — радянський футболіст, що виступав на позиціях захисника та півзахисника. Відомий насамперед завдяки виступам у складі сімферопольської «Таврії», одеського «Чорноморця», севастопольської «Атлантики» та низки інших клубів. Після завершення активних виступів зайнявся тренерською та функціонерською роботою.

Володимир Григор'єв народився в Сімферополі, де й почав займатися футболом. Згодом тренувався в Бахчисараї^[1], виступав у складі севастопольської «Чайки». У 19-річному віці, одночасно з відомими футболістами Анатолієм Аляб'євим, Миколою Тимошенком та Юрієм Зубковим, а також одним із кращих бомбардирів владимирського «Трактора» Володимиром Даниловим, перейшов до лав сімферопольської «Таврії», де доволі швидко став одним з основних футболістів. У 1970 році разом з клубом здобув «срібло» 1-ї зони другої групи класу «А» чемпіонату СРСР. У 1973 році був призваний до радянської армії та продовжив виступи у складі «Зірки», яка де-факто була армійським клубом з Одеси, що тимчасово передислокувася до Тирасполя.

У 1974 році перейшов до лав одеського «Чорноморця», у складі якого одразу ж здобув «бронзу» чемпіонату СРСР. Втім, наступний рік у Одесі був менш успішним — Григор'єв лише зрідка з'являвся на полі і вже наступного року повернувся до «Таврії». Завершував кар'єру в складі севастопольської «Атлантики», де провів три сезони.

Закінчив Кримський педагогічний інститут. Після завершення активних виступів тренував дітей у ДЮСШ Сімферополя та Кримському училищі олімпійського резерву, працював начальником команди у сімферопольській «Таврії». Протягом 1988–1989 обіймав аналогічну посаду в керченському «Океані», суміщаючи її з обов'язками головного тренера. На початку 90-х займався бізнесом. У 1993 році приїхав у справах до Варшави, де й був застрелений невідомим стрільцем на залізничному вокзалі^[1].

Командні трофеї

• Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1974
• Срібний призер 1 зони другої групи класу «А» чемпіонату СРСР (1): 1970
• Бронзовий призер чемпіонату УРСР (1): 1972

Індивідуальні відзнаки

• Майстер спорту СРСР

• Профіль гравця. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 28 червня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Профіль тренера. «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 червня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста (рос.) . «Одесский футбол». Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 28 червня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)