Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського (крим.V. İ. Vernadskiy adında Tavriya Milliy Universiteti,англ.V. I. Vernadsky Taurida National University[4]; у простій мові — Таврійський) — державнийзаклад вищої освіти України, тимчасово переміщений до Києва (місцевість Саперне поле, поряд ст. м. «Звіринецька»)[5]. За консолідованим рейтингом посідає 71-е місце станом на 2024 рік[6].
У 1999 році тодішній Кримський державний університет імені М. В. Фрунзе повернув історичну назву[7]. Станом на 2013 рік Таврійський займав 28-е місце в консолідованому рейтингу університетів України[8], нараховуючи понад 15000 студентів денної і заочної форми навчання[9]. Після окупації КримуРосійською Федерацією Таврійський університет відновили у 2016 році на основі Академії муніципального управління[10][11].
Одним з ідейників Таврійського університету був підприємець та вчений Соломон Крим, який 15 серпня 1916 року виступив на зборах Таврійського губернського земства з докладом «про нагальність відкрити вищий навчальний заклад у Таврійській губернії»[a][16]. Проте вищу школу не було організовано за часів Російської імперії, а створено окремою Постановою Кримського Крайового Уряду № 23 від 3 вересня 1918 року «Про заснування Таврійського університету». Згодом, 5 вересня, затвердили статут, а через місяць, 14 жовтня, зчинили офіційне відкриття, про що повідомляли й українські газети, до прикладу «Нова Рада»: «Відбулось урочисто відкриття Таврійського університету в присутності краєвого правительства та вищих німецьких властей»[17]. Першим ректором став доктор медицини Роман Гельвіг (1918 — 1920).
Радянський період
Портрет Володимира Вернадського (1911 р.) — українського науковця і другого ректора Таврійського університету.
Опісля смерті Романа Гельвіга університет очолює український учений-натураліст Володимир Вернадський, відмовившись від еміграції[18]. У 1920-их остаточно утверджується радянська влада в Криму, яка реорганізовує заклад у Кримський університет імені М. В. Фрунзе, ліквідує деякі факультети, зменшує фінансування. Про ці події Володимир Вернадський розмірковував так:
«Я вважаю Таврійський університет єдиним вільним університетом на всій території Росії, оскільки в ньому повністю втілений принцип свободи й автономії, до якого завжди прагнули університети. Та політика, яку проводить до університетів радянська влада, — це позбавлення їхньої автономії та погибель для них»[b][19].
У зв’язку з реформами освіти в 1920–1930-х роках на базі університету було створено три вищі навчальні заклади, серед яких Кримський державний педагогічний інститут (1925). І тільки в 1972 році інститут перетворено на Сімферопольський державний університет імені М. В. Фрунзе.
Головний корпус ТНУ імені В. І. Вернадського в Сімферополі (2011 р.)
23 квітня 2013 року, за участю голови Ради Міністрів та голови Верховної Ради АР Крим, Міністра освіти і науки України, біля входу до центрального корпусу Таврійського університету було відкрито пам'ятник Володимиру Вернадському, автором якого став заслужений художник УкраїниСергій Нікітін[20]. Тодішній ректор університету Микола Багров назвав відкриття пам'ятника «епохальною подією» та «відновленням історичної справедливості».
Станом на 2013 рік в університеті навчались понад 12000 студентів з України та світу, працювали 88 докторів і 303 кандидати наук, 6 академіків АН Криму, 60 професорів і 272 доценти. Заклад володів центром комп’ютерних технологій, зоологічним музеєм, науковою бібліотекою тощо, а в Севастополі функціонувала філія — економіко-гуманітарний інститут.
Після призначення на посаду міністра освіти і науки УкраїниОксен Лісовий оголосив про потребу модернізації системи закладів вищої освіти, зокрема подавши первісний законопроєкт восени 2023 року[22]. З кінця 2023 року представники міністерства в інтерв'ю, статтях у медіа почали окреслювати передумови й причини розпочатої реформи, серед яких депопуляція у країні, низька наповнюваність і якість навчання у малих закладах тощо[23][12][24].
Перебіг подій
У січні 2024 року через соціальні мережі та медіа почали поширювати проєкт Розпорядження Кабінету Міністрів України щодо реорганізації Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського шляхом приєднання до Національного університету «Києво-Могилянська академія»[25][26]. Відповідно до проєкту, студентам-таврійцям мають забезпечити навчання за обраними спеціальностями та джерелами фінансування. Проєкт тоді перебував на стадії погодження з урядом і місцевою владою, а не остаточного рішення.
Адміністрація Таврійського університету відреагувала різко негативно щодо пропозиції Міністерства освіти і науки України, запросивши представників міністерства на зустріч із трудовим колективом[27]. В актовій залі університету 25 січня відбулась конференція щодо реорганізації вишу[28], на якій були присутні також заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров, президент НаУКМА Сергій Квіт[29].
Пізніше, 3 лютого, у Києво-Могилянській Бізнес Школі провели додаткову нараду за участі міністра освіти і науки Оксена Лісового, очільниці Мінреінтеграції Ірини Верещук, знявши питання реорганізації Таврійського університету з порядку денного до завершення 2024 року[30].
Вирішили дати шанс кримському освітньому вишу залишитись окремим закладом. Університет має подати Міносвіти нову стратегію, яка забезпечить його конкурентоздатність на ринку освітніх послуг.Також, звісно, саме Таврійський національний університет має бути центром для наукових розробок і підготовки кадрів для Криму, — писала у FacebookІрина Верещук[31].
На початку січня 2024 року Національний університет «Києво-Могилянська академія» анонсував відкриття Кримських студій[32][33], маючи за ідею і мету «створення академічного осередку, який був би покликаний об’єднати освітні та дослідницькі ініціативи, а також вивести на новий рівень ґрунтовне вивчення Криму»[34]. Міністерство освіти і науки України при реорганізації Таврійського університету планує зосередити значні ресурси на новостворений центр.
Навколо цього центру створено і центр спілкування кримських татар, і кримчан загалом. І тому це було логічно. Нам було дуже важливо, щоби Таврійський національний університет був приєднаний до іншого національного університету, — заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький на запит «УП. Життя»[35].
Хоч президент НаУКМА Сергій Квіт підтримує ідею модернізації мережі закладів вищої освіти України[36], але запевняє, що академія не виступає ініціатором об'єднання[37].
У планах НаУКМА є створення кримських студій. Це має бути міждисциплінарний центр, присвячений Криму. Він потрібний, щоб виховувати людей, які вміли б формувати політику українців стосовно АРК. Там також має бути кримськотатарська тематика: мова, культура, історія. Проблема полягає в тому, що для створення центру потрібно мати «критичну масу» науковців, проте знайти таку кількість викладачів в університетах складно, — Сергій Квіт на зустрічі зі студентами 30 січня 2024 року, повідомляє «Спудейський вісник»[37].
Навчання
К-сть студентів ТНУ імені В. І. Вернадського (2018—2022)
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського має іншу, порівняно з доокупаційним станом, структуру. До складу закладу, окрім різних керівних відділів, входять: Навчально-науковий гуманітарний інститут, Навчально-науковий інститут філології та журналістики, Навчально-науковий інститут управління, економіки та природокористування, Навчально-науковий інститут муніципального управління та міського господарства, Навчально-науковий інститут «Академія мистецтв імені С. С. Прокоф’єва» й Загальновузівська кафедра фізичного виховання, спорту та здоров’я людини[61]. Саме ці підрозділи навчають студентів рівня бакалаврату, магістратури чи аспірантури.
В університеті планують ввести підготовку фахівців за новою освітньою програмою «Японська, англійська мови та переклад»[62].
Мустафа Бекіров[ru] (1900 — 1975) — кримськотатарський культурний діяч, мовознавець, видавець, ректор Таврійського університету (1934—1937), провів у засланні 18 років на Сибіру за звинуваченням у контрреволюційній діяльності[68].
Гульнара Абдулаєва (нар. 26 березня1979) — кримськотатарська історикиня, випускниця Таврійського, авторка книги «Історія Криму. Коротка оповідь великого шляху»[74].
Юрій (Амір) Радченко — історик, фахівець юдаїки та Голокосту на території України, співзасновник і директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи[75], викладач Таврійського.
Незважаючи на деякі міфи, Володимир Вернадський короткотривало був саме другим ректором (1920–1921 рр.), а не першим або засновником. В історії закладу відомий тим, що виступав за широку самоврядність університету.
Історична й теперішня назва походить від топоніма Таврія (грец.Ταυρίς, Ταυρίδα), яким називали однойменну губернію в Російській імперії відповідного до грецького проєкту. Інколи громадські діячі висувають пропозицію перейменувати заклад на Кримський національний університет імені В. І. Вернадського, оскільки такий варіант відображатиме самоназву киримли.
У 2024 році група студентів-випускників зареєструвала громадську організацію «Таврійське братство»[76], яка ставить за мету «сприяння пізнанню молоді гуманітарної освіти як основи громадянської самосвідомості»[77][78].
↑Мовою оригіналу: «Я считаю Таврический университет единственно свободным университетом на всей территории России, так как в нем полностью осуществлен принцип свободы и автономии, к которому всегда стремились университеты. Та политика, которую проводит по отношению к университетам советская власть, является лишением их автономии и гибелью для них».
↑ абПро перейменування Сімферопольського державного університету імені Фрунзе : Указ Президента України від 26.08.1999 р. № 1073/99. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073/99#Text (дата звернення: 29.03.2023)
↑Извѣстія Таврической ученой архивной коммиссіи. Сімферополь, 1919. Т. 56. С. 269
↑Нова рада. Київ, 1918. Т. 188. С. 3. URL: https://libraria.ua/issues/921/45006/ (дата звернення: 29.03.2023)
↑История Таврического университета (1918-2003) / Под общей ред. Н. В. Багрова. К.: Либідь, 2003. 248 с.
↑Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 1: Володимир Іванович Вернадський. Науково-організаційна діяльність (1918–1921) / НАН України, Коміс. НАН України з наук. спадщини акад. В.І. Вернадського, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського, Ін-т історії України; ред. кол.: А.Г. Загородній, О.С. Онищенко (голова), В.А. Смолій [та ін.]; уклад.: О.С. Онищенко, Л.А. Дубровіна, С.М. Кіржаєв [та ін.]. — K., 2011. — 699 с. — (Вибрані наук. пр. акад. В.І. Вернадського)
↑Садовський В. Фрунзе, посунься. Українська молода. URL: https://www.umoloda.kiev.ua/number/2263/219/80592/ (дата звернення: 29.03.2023)
↑Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаются в закладі освіти станом на 31.12.2018 року. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. URL: https://tnu.edu.ua/sites/default/files/normativbasa/lic-obsag-311218.pdf (дата звернення: 03.04.2023)
↑Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаются в закладі освіти станом на 01.12.2019 року. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. URL: https://tnu.edu.ua/sites/default/files/normativbasa/licenzovanii-obsag-011219.pdf (дата звернення: 03.04.2023)
↑Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються в закладі освіти станом на 31.12.2020 року. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. URL: https://tnu.edu.ua/sites/default/files/normativbasa/licenzovanii-obsag-ta-kilkist-studentiv-na-31122020-1.pdf (дата звернення: 03.04.2023)
↑Фактична кількість осіб, які навчаються в Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського станом на 31.12.2021 року. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. URL: https://tnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/08/licenzovanii-obsag-ta-kilkist.pdf (дата звернення: 03.04.2023)
↑Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. Заклади вищої освіти | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. URL: https://registry.edbo.gov.ua/university/892/study-programs/ (дата звернення: 03.04.2023)
↑Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. Заклади вищої освіти | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. URL: https://registry.edbo.gov.ua/university/892/structure/ (дата звернення: 03.04.2023)
↑Підготовка здобувачів за новою освітньо-професійною програмою «японська, англійська мови та переклад» за спеціальністю 035 філологія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. URL: https://tnu.edu.ua/news/pidgotovka-zdobuvachiv-za-novoyu-osvitno-profesijnoyu-programoyu-yaponska-anglijska-movi-ta-pereklad-za-specialnistyu-035-filologiya-pershogo-bakalavrskogo-rivnya-vishhoї-osviti/ (дата звернення: 29.03.2023)
↑Сторінки історії коледжу. Київський коледж міського господарства Академії муніципального управління. URL: http://kfkmg.tnu.edu.ua/istorija (дата звернення: 06.04.2023)
↑Наказ : Про реорганізацію Академії муніципального управління. IАС Консультант. URL: http://consultant.parus.ua/?doc=0ADLVC5AA0 (дата звернення: 06.04.2023)
↑Спеціальності. Київський коледж міського господарства Академії муніципального управління. URL: http://kfkmg.tnu.edu.ua/Spetsialnosti (дата звернення: 06.04.2023)
↑Урсу, Д. П. (10 грудня 2024). Чобан-заде Бекір Вагапович. Енциклопедія Сучасної України(укр.). Процитовано 11 січня 2025.
↑Бекір Чобан-заде. Крым.Реалии(укр.). 16 червня 2015. Процитовано 11 січня 2025.
↑Акулов, М. Р. (2004). Трудная судьба ректора // Реабилитированные историей(рос.). Автономная Республика Крым: ИПЦ «Магистр. ISBN966-7503-85-2.
↑Instagram. www.instagram.com. Процитовано 9 січня 2025.
↑Instagram. www.instagram.com. Процитовано 9 січня 2025.
Джерела
История Таврического университета / Н. В. Багров, В. Н. Бержанский, Н. Е. Дементьев [и др.]. – К.: Либідь, 2003. – 248 c. (рос.)
Очерки истории Симферопольского государственного университета (1918-1993) / редкол. : В. Г. Сидякин (гл. ред.) [и. др.]. – Симферополь: Таврида, 1993. – 414 c. (рос.)
Профессора Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. 1918–2000 / Багров Н. и др. — Киев : Либідь, 2000. — 152 с. (рос.)
.jpg)
