Грищук Сергій Володимирович

Сергій Грищук Сергій Володимирович Грищук
Матрос
Загальна інформація
Народження	15 серпня 1983(1983-08-15) Велика Іловиця, Шумська міська громада, Кременецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	3 квітня 2022(2022-04-03) (38 років) Солодке, Волноваський район, Донецька область
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2017-2018, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Сергі́й Володи́мирович Грищу́к (15 серпня 1983, с. Велика Іловиця, Тернопільська область — 3 квітня 2022, с. Солодке, Волноваський район, Донецька область) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Сергій Грищук народився 15 серпня 1983 року в селі Великій Іловиці, нині Шумської громади Кременецького району Тернопільської области України.

У 2017 році брав участь у бойових діях у зоні АТО, а через рік служби після важкого поранення був комісований.

З початком російського вторгнення 2022 року повернувся з Польщі та пішов захищати Україну як доброволець.

Служив у 140-му окремому розвідувальному батальйоні. Загинув 3 квітня 2022 року в селі Солодке Волноваського району Донецької області.

Залишився 14-річний син.

• орден «За мужність» III ступеня (10 травня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[1].

• Белякова, І. Повернувся з Польщі, коли в Україні почалась війна. На Тернопільщині прощаються з Сергієм Грищуком // 20 хвилин. — 2022. — 19 квітня.
• Боденчук, Б. На Тернопільщині зустріли загиблого військовослужбовця Сергія Грищука // Суспільне Новини. — 2022. — 19 квітня.

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.