Гурвич Олександр Гаврилович
Гу́рвич Олекса́ндр Гаври́лович (9 жовтня 1874, Полтава — 27 липня 1954, Москва) — біолог і гістолог, в 1945 — 1948 рр. — директор інституту експериментальної біології АМН СРСР. Лауреат Сталінської премії (1941). Вчений був номінований на Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1929, 1932–1934, 1938 роках. БіографіяНародився майбутній вчений у м. Полтаві. Закінчив Мюнхенський університет (1897), де відтоді і працював в лабораторії К. Купфера. Був співробітником кафедри анатомії Страсбурзького (1898 — 1901) та Бернського (1901 — 1905) університетів, професором, зав. кафедрою гістології Таврійського (1918 — 1925), Московського (1925 — 1930) університетів. Від 1930 року — в Інституті експериментальної біології АМН СРСР. Основні напрямки наукових досліджень: цитологія, гістофізіологія, ембріологія, біофізика і теоретична біологія. Увів поняття «біологічне поле» (1912) та розробив його теорію (1944). Відкрив надслабке ультрафіолетове випромінювання низки живих тканин, що стимулює поділ клітин, і назвав його мітогенетичним випромінюванням. Застосував його для розроблення методів біологічної діагностики раку. Започаткував біофотоніку, ввів концепцію «морфогенетичного поля», яке визначає напрямок ділення клітини і тим самим форму органу, що виникає. Олександр Гаврилович помер і похований у Москві. Відомі учніВиноски
Література
Див. такожПосилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
