Гібернома

Гібернома
Мікрофотознімок гіберноми (фарбування г-е).
Спеціальність	онкологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	XH1054
МКХ-10	D17 (ILDS D17.950)
МКХ-О	8880/0
SNOMED CT	77027006
Hibernoma у Вікісховищі

Гіберно́ма — доброякісна пухлина, що утворюється з бурої жирової тканини.^[1] Гібернома — рідкісна пухлина, вперше описана французьким анатомом Луї Жері в 1914 році.^[2][3]

Гібернома — характеризується повільним ростом, щільною консистенцією, безболісна та локалізується в підшкірних тканинах. В м'язах діагностується рідко.

Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія демонструє малі, круглі коричневі жироподібні клітини з однаковими невеликими цитоплахзматичними вакуолями та правильної форми круглим ядром.

Гібернома визначається у вигляді вузлового утворення. Вузол складають часточки, що утворюють круглі або полігональні клітини. Ці клітини мають жирові вакуолі, завдяки яким ці клітини характеризуються зернистою або пінистою цитоплазмою.
Виділяють 4 патогістологічні типи гіберноми:

1. Часточковий тип. Характеризується різними рівнем диференціації клітин, що можуть бути круглими, овальними з гранулярними еозинофільними клітинами та добреокресленими мембранами, що перемішані з мультивакуольними жировими клітинами. При цьому типі клітин визначається центрально розташоване ядро без ознак плеоморфізму
2. Міксоїдний варіант: вільний, базофільний матрикс з товстою фіброзною перегородкою та пінисті гістіоцити
3. Ліпомоподібний варіант: одновакуольні ліпоцити з ізольованими гіберномоцитами
4. Веретеноклітинний варіант: Веретеноклітинна ліпома, що комбінується з гіберномою

При імуногістохімічному дослідженні, гібернома демонструє позитивну експресію протеїну S100 до 80 % клітин, а також позитивну експресію цитозолю з CD31. Протеїн UCP1, що є мітохондріальним протеїном бурої жирової тканини також демонструє позитивну імуноекспресію.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.