Гірнича промисловість Португалії

Гірнича промисловість Португалії

Загальна характеристика

На межі ХХ-XXI століть частка гірничодобувної промисловості в структурі ВВП країни невелика (бл. 1%). Основні галузі гірн. промисловості — видобуток вольфрамових руд і інших кольорових металів, піриту, залізних руд. Більшість великих гірничих підприємств знаходиться у власності держави. Зокрема, добувають вугілля, олово, титан, тантал, вольфрам, мідь, золото і срібло, уран, нерудні корисні копалини (камінь, глини, пісок) — див. табл. 1. Найбільші рудники розташовані на півночі країни. На початку XXI століття Португалія значною мірою була сфокусована на видобутку дорогоцінних і базових металів, переважно золота, міді і цинку.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Португалії, т*

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Барит, тис. т	100	100	85 (BaSO₄)
Оксид берилію, тис. т.	2,4	3	0,1 (ВеО)	1,1
Вольфрам, тис. т	25	25	0,4 (WO₃)	1
Залізні руди, млн т	350	700	37(Fe)	0,2
Золото, т	5	45	4 г/т
Мідь, тис. т	2600	4665	7,75 (Cu)	0,4
Пентоксид ніобію, тис. т	1	2	0,15 (Nb₂O₅)	0,01
Олово, тис. т	70	85	2,6
Свинець, тис. т	1500	2000	1,2 (Pb)	1,2
Срібло, т	6500	8000	40 г/т	1,2
Пентоксид танталу, т	150	200	0,03 (Та₂O₅)	0,2
Вугілля, млн т	72	118
Цинк, тис. т	4500	6000	4,4 (Zn)	1,6
Уран, тис. т	7,3	8,75	0,08	0,3

Окремі галузі

Видобуток вугілля в Португалії незначний. В кінці XX століття діяла шахта «Пежан», де розроблялися два пласти крутого падіння. Перспективним є видобуток енергетичного вугілля відкритим способом на родовища Ріу-Майор для постачання електростанцій. Низькосортний антрацит добувається поблизу міста Порту. Португалія імпортує вугілля.

Олово, мідь і цинк. Португалія має на початку XXI століття тільки два основних рудники металічних корисних копалин (к.к.): Neves-Corvo (в південному регіоні Алентежу) і Panasqueira (в східно-центральному регіоні країни). На Neves-Corvo видобувають мідь і олово. Оператор — Sociedade Mineira de Neves-Corvo, SA (Somincor), СП між португальською компанією Empresa de Desenvolvimento Mineiro (EDM) з 51% і Rio Tinto з 49%.

Копальня Neves-Corvo — один з основних центрів видобування металічних к.к. в Західній Європі. Експлуатується понад з 1988 року. На кінець 2001 року має геологічні запаси, к.к., що включають: 32.5 млн т мідних руд з сер. вмістом 5,05% Cu; 1.6 млн т олово-мідних руд з вмістом 9,95% Cu і 2,38% Sn; і 50.4 млн т комплексних руд з вмістом 5,99% Zn. Виробництво досягло піка 2.3 млн т руди в 1998. У 2001 на Neves-Corvo видобуто 2.0 млн т олов'яних і мідних руд, вироблено 344,3 тис.т мідних концентратів (24.1% Cu) і 2,1 тис.т олов'яних концентратів (57.4% Sn). Концентрати через порт Сетубал, що за 50 км на південь від Лісабона, експортуються в країни світу. Прибуток у 2000 році склав 8,5 млн. євро.

Видобуток уранової руди в П. ведеться понад 90 років. Уран добувається в двох рудних вузлах: Уржейріса і Гуарда. Руда збагачується.

Видобуток залізняку найбільш інтенсивно проводився у 1938-60 роках. Наразі зараз він незначний. Родовища залізняку розробляють у східній частині долини річки Дору.

Вольфрам. На кінець XX ст. П. — провідний продуцент вольфрамових концентратів у Зах. Європі. Розробка вольфрамових руд здійснюється на рудниках «Панашкейра» (Panasqueira) та «Борралья». Попутно вилучають мідь і срібло. Концентрати вольфрамових руд експортуються.

Підземний вольфрамовий рудник Panasqueira експлуатується Beralt Tin & Wolfram — дочірнім підприємством фірми Avocet Plc з Великої Британії. З 2002 року внаслідок нестійких світових цін на вольфрамову сировину фірма Avocet вирішила сфокусувати свою діяльність на видобутку золота. За 12 місяців до 31 березня 2002 року Panasqueira виробив 90,0 тис. т концентратів вольфраму з 1,3 тис.т власне вольфраму.

Видобуток руд інших кольорових металів. П. — експортер піриту. При отриманні піритових огарків з піриту вилучають мідь, цинк, свинець, олово, срібло, золото.

Розробка неметалічних корисних копалин здійснюється в кінці XX століття близько 350 гірничодобувними підприємствами, які добувають вапняк, мармур, граніт, кислий порфір, габро, нефеліновий сієніт, барит, лепідоліт, кам. сіль, діатоміт, польовий шпат, гіпс, кварц, тальк. Осн. вид експорту — вироби з мармуру (блоки, плити). Гол. споживачі — Італія, Іспанія, ФРН.

Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк

Геологічні роботи в Португалії здійснюють: Геологічна служба Португалії та Служба розвитку гірничої промисловості. Розвідка, експлуатація і переробка знаходяться у веденні окружних управлінь, наприклад, Окружного управління гірничих робіт північних районів. Єдиного науково-координаційного центра в Португалії немає. Держава фінансує дослідження через мін-ва і спец. наукові центри. Крім того, наукові дослідження ведуться Лісабонською АН (засн. в 1779 році), Португальською асоціацією розвитку науки, науковими товариствами і приватними фірмами. Основні періодичні видання в галузі геології і гірничорудної справи: «Publicaçãо da Direcção- Geral de Minas e Serviços geológicos» (1948–1952), «Boletim de Minas» (з 1963 року).

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.