Гірнича промисловість ФінляндіїГірнича промисловість Фінляндії Загальний станНаприкінці ХХ ст. вартість продукції гірничодобувної промисловості становила близько 1,0 млрд фінських марок на рік. У 1990-х рр. на частку гірничодобувної промисловості припадало менше 1 % загальної вартості промислової продукції. Основа гірничодобувної промисловості — видобуток руд металів. Серед корисних копалин важливе значення в 1990-х рр. має цинк, але частка Фінляндії в його світовому виробництві невелика. Наступне місце посідає мідь, яку добувають на рудниках Оутокумпу і Пюхясалмі, потім залізна руда і ванадій. Металеві руди становлять приблизно 40 % вартості продукції гірничодобувної промисловості. Крім того, здійснюється видобуток нерудних корисних копалин (вапняку, апатиту, тальку, польового шпату, кварцу та ін.). У 2001 в країні діяло 37 рудників і кар'єрів, на п'ять менше, ніж в 2000, але загальний обсяг видобутку корисних копалин зберігався на тому ж рівні — близько 17,6 млн т. Провідна компанія в гірничодобувній галузі – Outokumpu. Загалом же в цій і суміжних галузях діє близько 30 компаній. Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини у Фінляндії, тис.т
ПідгалузіТорф. Фінляндія посідає 2-е місце у світі з видобутку торфу. Щорічно для виробництва електроенергії видобувають і витрачають 6–7 млн м³ торфу. Частка торфу в загальному балансі енергетичного споживання не перевищує 2,5–3 %. За перспективною оцінкою, споживання торфу повинно збільшитися до 20–30 млн м³ на рік. Залізо. Високосортні залізні руди розробляються на заполярних родовищах (поблизу кордону зі Швецією), проте країна не повністю забезпечує свою чорну металургію сировиною. Інші металічні корисні копалини. Країна займає провідне місце в Західній Європі з видобутку хромітів, руд кобальту, нікелю і титану, входить в число великих регіональних продуцентів руд міді, ванадію, цинку, дорогоцінних металів, залізної руди, воластоніту, польового шпату, піриту. Видобуток хрому і нікелю ведеться у Торніо. Хром. На хромітовому родовищі Кемі у 2002 р. було видобуто близько 1,2 млн т руди і вироблено 210 тис. т крупногрудкового і 382 тис. т дрібного концентрату. Після 35 років відкритої експлуатації тільки близько 3,5 млн т з 50 млн т запасів залишилося в головному відкритому кар'єрі Кемі, видобуток стає нерентабельним через збільшення коефіцієнта розкриву. Компанія AvestaPolarit, що володіє рудником, з 2003 р. починає підземний видобуток хромітів. Видобувні роботи на кар'єрі будуть завершені до 2008 р [Metal Bulletin Monthly. 2003]. Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995–1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Фінляндії становить 88 років. Руди кольорових металів добувають в основному на родовищах поліметалічних руд (рудники потужністю від 300 тис. до 1 млн т руди). Переважає підземний спосіб розробки (близько 90 % підприємств). Золото. Один з найуспішніших — золотовидобувний проект Suurikuusikko, який з 1998 здійснюється шведською компанією Riddarhyttan Resources AB. Видобувні запаси — 8 млн т руди з вмістом золота близько 6 г/т, тобто близько 1,6 млн унцій золота. У східній Фінляндії, в Пампало (Pampalo), Оутокумпу (Outokumpu) продовжуються ГРР на золото до глибини 280 м. Фосфати в невеликій кількості видобувають у Фінляндії з 1979. Неметалічні корисні копалини. Фінляндія — великий виробник воластоніту в Європі (кар’єр на родовищі Лапперант). Одночасно добувають вапняк і доломіт. Збагачуючи руду флотацією, вилучають кальцит, що застосовується при виробництві паперу. Склад концентрату (% мас.): воластоніт 90; кварц 2; кальцит 3; силікатні мінерали 5. Граніт добувають у вигляді блоків 50 компаній. Фінляндія експортує 80–90 % від загального обсягу виробництва граніту в понад 20 країн. Вапняк видобувають на родовищі Парайнен двома кар'єрами — «Парайнен» (найбільший у Скандинавії) потужністю 1500 тис. т/рік і «Лапперант» — потужністю 800 тис. т/рік. Крім того, вапняк видобувають підземним способом на шахті «Тітірі» (потужність 1 млн т/рік). Країна імпортує мінеральне паливо (нафта і нафтопродукти, вугілля, уранова сировина, газ). Основні статті експорту корисних копалин: хромові руди і концентрати, цинк, ванадій, ртуть, мідь, тальк, будівельні матеріали. Гірниче машинобудуванняУ Фінляндії випускають гідравлічні і пневматичні перфоратори, прохідницькі щити, обладнання для буріння свердловин, ґвинтові компресори і компресорні станції, буровий інструмент, фільтри, класифікатори, згущувачі, дробарки, флотомашини, а також пересувні збірно-розбірні збагачувальні фабрики з модульних елементів. Наукові установи. Геологічно служба. Підготовка кадрів.До 18 ст. дослідження мінеральних ресурсів Фінляндії здійснювалося переважно іноземними, головним чином шведськими, вченими. Розвиток національних наукових досліджень, пов'язаних з геологією і гірничою справою, почався з 2-ї половини 19 ст., коли при університеті в Турку (заснований в 1640) був відкритий мінералогічний кабінет. У 1885 організована Геологічна служба Фінляндії, в задачі якої входило проведення геологічних досліджень і складання геологічних. карт. У 1886 засноване Геологічне товариство Фінляндії (1987 воно нараховувало 1 тис. чл.), а 1942 — державний Центр технічних досліджень, який розгорнув роботи в багатьох галузях промисловості, в т.ч. в галузі гірничої справи. Координацію наукових. досліджень в галузі геології і гірничої справи здійснює академія Фінляндії (заснована у 1947 в Гельсінкі як наукове товариство і реорганізована в академію в 1970). У вишах Фінляндії геологія і гірнича справа викладаються в основному на факультетах природничих наук. У Державному технологічному університеті м. Гельсінкі (заснований в 1908) є спеціальний факультет гірничої справи і металургії. Основні періодичні видання в галузі геології і гірничої справи: «Vuosikertomus» (з 1921), «Bulletin» (з 1895), «Merentut Kimuslaifo Ksen julkaisu» (з 1920), «Geologi» (з 1949). Див. також
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
