Даніела Марі Луїза Клетте (нім.Daniela Marie Luise Klette, нар. 5 листопада 1958) — німецька ліворадикальна терористка. Вона є підозрюваною у терористичній діяльностіі, пов’язаній із «Фракцією Червоної армії» (RAF). Переховувалася з 1990-х років і була заарештована у лютому 2024 року.
Клетте була активною в ліворадикальних групах з 1975 року. Ці групи включали рух проти НАТО та ініціативи проти будівництва злітно-посадкової смуги 18 West у Франкфуртському аеропорту.[9]
Клетте є ймовірною учасницею «Фракції Червоної армії», яка діяла у 1980-х та 1990-х роках.[10][11][12] Клетте підозрюється у атаці на посольство США в Бонні 1991 року та нападі з використанням вибухівки на в'язницю Вайтерштадт у 1993, що будувалася в землі Гессен.[13]
У 1990-х роках Клетте перейшла у підпілля.[14]
У 1999 році Клетте, Гарвег і Штауб підозрювалися у пограбуванні броньованого автомобіля в Дуйсбурзі на 1 мільйон німецьких марок.[15]
У пресі їх називали «пенсіонерами RAF».[16] Штауб, Гарвег і Клетте також пов’язані з кількома пограбуваннями у 2000-х і 2010-х роках: у Бохум-Ваттеншайді (27 грудня 2006), Вольфсбурзі (28 грудня 2015), Кремлінґені (25 червня 2016) та Штурі (6 червня 2015). Німецька прокуратура розслідувала діяльність цієї трійці з 2015 року за звинуваченнями у замаху на вбивство та різних спробах і здійснених пограбуваннях між 1999 і 2016 роками.[17] У 2016 році троє німців, схожих за описом, були помилково заарештовані голландською поліцією після того, як орендували фермерський будинок поблизу Медембліка на півночі Нідерландів.[18]Бундескріміналарнт (Федеральне управління кримінальної поліції) звернулося до громадськості з проханням надати інформацію, яка допоможе заарештувати цю жінку, а також її співучасників — Буркхарда Гарвеґа та Ернста-Фолькера Штауба, пропонуючи винагороду в розмірі €150,000.[8]
Поліція знайшла її після повідомлення від громадськості у листопаді 2023 року.[16]
Станом на лютий 2024 року залишалося нез’ясованим, як їй вдалося переховуватися протягом 30 років.[16]
Арешт
26 лютого 2024 року Даніелу Клетте заарештували в Берліні співробітники Кримінальної поліції Нижньої Саксонії (LKA Niedersachsen) та поліції Берліна без опору.[10] Їй висунули звинувачення у причетності до шести збройних пограбувань, під час яких було викрадено мільйони євро, а також щонайменше одного замаху на вбивство. Імовірно, злочини були скоєні у період з 1999 по 2016 рік. У причетності до цих злочинів також підозрюються Буркгард Гарвег та Ернст-Фолькер Штауб.[10] Спочатку Клетте утримували у в’язниці в Фехті.[19]
Клетте проживала в районі Кройцберг у Берліні. Вважається, що вона користувалася італійським паспортом. Вона також мала публічний акаунт у Facebook, куди завантажувала свої фотографії.[20]
Фотографія Клетте під псевдонімом «Клаудія Івоне»[21] у клубі капоейри в Кройцберзі, ймовірно, була виявлена Хесрау Бехроз (de) та дослідником Bellingcat Майклом Колборном[22][23][24] за допомогою програмного забезпечення для розпізнавання обличPimEyes.[25][24] Ця інформація була використана для подкасту Legion: Most Wanted.[26][27] Поліція Німеччини не має права використовувати програмне забезпечення для розпізнавання облич через суворі закони про конфіденційність.[28]
Судовий процес над Клетте розпочався 25 березня 2025 року в Целле.[19]
Розслідування
Клетте не робила жодних заяв щодо висунутих проти неї звинувачень чи щодо своїх товаришів по RAF.[29]
Висвітлення у ЗМІ
Влада Нижньої Саксонії провела прес-конференцію в прямому ефірі, оголосивши про арешт колишньої терористки, яку розшукували 30 років. Міністр внутрішніх справ Нижньої Саксонії Даніела Беренс назвала це «віхою» в історії злочинності Німеччини.[25]
Історикиня Петра Тергоевен, яка спеціалізується на впливі лівого тероризму на німецьке суспільство, розкритикувала «галас» навколо арешту Клетте та висвітлення RAF загалом, закликаючи не героїзувати RAF і поважати її жертв.[30]
↑Александр Штраснер: Третя генерація Червоної армії: Виникнення, структура, функціональна логіка та розпад терористичної організації. Westdeutscher Verlag, Вісбаден 2003, С. 108.
↑Александр Штраснер: Третя генерація Червоної армії: Виникнення, структура, функціональна логіка та розпад терористичної організації. Westdeutscher Verlag, Вісбаден 2003, С. 142.
↑Монкур, А.; Сміт, Дж. (2009). Червона армія, том 1: Снаряди для народу (вид. електронна книга). Монреаль, Квебек: Kersplebedeb. ISBN978-1-60486-029-0.
↑Colborne, Michael (28 лютого 2024). "Ich hätte lieber Neonazis gefunden" ["Я б волів знайти неонацистів"]. taz (Інтерв'ю) (нім.). Інтерв'юери: Johanna Treblin. Процитовано 29 березня 2025.
