Двадцять п'ята династія єгипетських фараонів
XXV династія (бл. 760–656 до н. е.) — Кушитська династія фараонів, що правили у Стародавньому Єгипті, остання династія третього перехідного періоду[K 1]. Зустрічаються назви: Нубійська, Ефіопська чи Кушитська династія. ІсторіяТермін «Двадцять п'ята династія» стосується низки правителів Кушитської імперії зі столицею в Напаті, які поширили свій вплив на весь Стародавній Єгипет у VIII–VII століттях до н. е.[2]. Подією, що стала початком нової династії, вважається завоювання кушитським фараоном Каштою Верхнього Єгипту[K 2]. Династія завершилась крахом Кушитської імперії у війні з Месопотамською Ассирією та завоюванням ассирійцями Єгипту. Об'єднання під однією владою Верхнього Єгипту, Нижнього Єгипту та Нубії створило імперію, якій не було рівних за розмірами з часів Нового царства. Династія Кушитських фараонів зберегла та навіть розвинула стародавні єгипетські традиції, релігію та обряди, додавши до них нубійські мотиви[3]. За часів царювання династії у Єгипті розгорнулось будівництво пірамід, якого регіон не бачив з часів Середнього царства[4][5][6]. Після того, як ассирійські царі Саргон II і Сінаххеріб відбили спроби кушитських фараонів поширити вплив єгиптян на Близький Схід, царі Асархаддон та Ашшурбанапал, які були їхніми наступниками, завоювали Єгипет, замінивши нубійців у владі. Вони заклали основи маріонеткової про-ассирійської XXVI династії, останньої династії місцевих єгипетських правителів перед завоювання Єгипту Персією. Правителі
Значення династії для історії Єгипту![]() Незважаючи на доволі короткий термін царювання XXV династії в Єгипті (близько 90 років), вона займає визначне місце у єгипетській історії завдяки відновленню та розширенню традиційної єгипетської культури, архітектури, мистецтв і обрядів. Відомо, що фараони тієї династії дуже бережно ставились до стародавніх текстів: Шабака, наприклад, наказав вирубати стародавній текст у камені (Камінь Шабаки). За часів правління фараонів XXV династії відбувались контакти з грецькою цивілізацією. Геродот припускав, що єгиптяни походили від нубійців, а Єгипет заснували ефіопи[7]. Геродот також посилався на Гомера, який згадував, що грецькі боги походять з Ефіопії. ГалереяПримітки
Коментарі
|
Portal di Ensiklopedia Dunia