Двохідка анатолійська

?Blanus strauchi
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Підтип:	Черепні (Craniata);
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata);
Клас:	Плазуни (Reptilia);
Ряд:	Лускаті (Squamata);
Підряд:	Amphisbaenia;
Родина:	Бланусові (Blanidae);
Рід:	Бланус (Blanus);
Вид:	Blanus strauchi;
Біноміальна назва
	Blanus strauchi; (Bedriaga(інші мови), 1884)
	;
Синоніми
	Amphisbaena strauchi
Посилання
Вікісховище:	Blanus strauchi
Віківиди:	Blanus strauchi
EOL:	795592
МСОП:	157272
Fossilworks:	374166

Двохідка анатолійська^[1] (Blanus strauchi^[2]) — вид амфісбен родини бланусових (Blanidae). Один із 7 видів роду^[3]. Поширений переважно в Західній Азії. Мешканець середземноморських рівнинних та гірських ландшафтів. Описано 2 підвиди^[4].

Інші назви: бланус Штрауха, бланус анатолійський, амфісбена турецька.

Опис

Невелика безнога рептилія із струнким, витягнутим тілом до 30 см завдовжки (L. + L.cd.). Хвіст (L.cd.) короткий, становить близько 1/10 довжини тулуба з головою (L.); його кінець затуплений, нагадує передню частину тіла, що часто вводить в оману хижаків. Голова невелика, більш-менш трикутна, заокруглена на кінці, відділена від тулуба борозенкою, що нагадує комір. Верхня щелепа заходить за нижню; щелепи озброєні дрібними зубами. Очі занурені під шкіру, крихітні, малопомітні, чорного кольору.

Тіло вкрите прямокутними лусками, зібраними в кільця, чим нагадує дощового черв'яка. Боками проходить поздовжня борозда, вкрита дрібнішою лускою. Голова зверху вкрита великими міцними щитками.

Забарвлення тіла варіює від рожевого до фіолетового, іноді сіре.

Поширення

Вид поширений у Туреччині, Греції, Сирії, Північному Іраку, у тому числі на островах Егейського моря (Родос, архіпелаг Додеканес, Кастелорізо).

Місця проживання

Населяє різноманітні середземноморські ландшафти, від рівня моря до середньогір'їв, віддаючи перевагу ділянкам з розрідженою деревно-чагарниковою рослинністю і пухкими ґрунтами, де амфісбена може легко заритися. Не уникає орних земель та пасовищ з багатими на гумус ґрунтами. У межах ареалу є досить звичайним видом. У гори піднімається до висоти близько 1800 м н. р. м,

Особливості біології

Веде підземний спосіб життя, проводячи більшу частину життя під землею, іноді перебуває під камінням, особливо навесні та взимку. Часто ховається в мурашниках. На поверхню вибирається вночі або під час дощу, іноді перетинаючи автомобільні дороги. Стривожена, може закріплюватись хвостом на коренях або стеблах рослин. При упійманні енергійно звивається й кусається.

Бланус Штрауха належить до яйцекладних плазунів. Парування відбувається з лютого по червень. Самиці відкладають у ґрунт або в гнилу деревину 1—3 яйця.

Харчується мурахами, термітами, личинками інших комах та багатоніжками.

Охорона

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»^[2]. В Європі вид охороняється і занесений до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає охороні).

Систематика

Один із 7 видів роду бланусів (Blanus). Популяції з Лівану останнім часом відносять до другого виду, Blanus alexandri(інші мови)^[3].

Станом на 2024 рік описано 2 підвиди^[4]:

Blanus strauchi strauchi;
Blanus strauchi bedriagae.

Примітки

↑ PESI portal - Blanus strauchi Bedriaga, 1884. www.eu-nomen.eu. Процитовано 9 листопада 2024.
↑ ^а ^б Blanus strauchi в Червоному списку МСОП
↑ ^а ^б The Reptile Database: Blanidae
↑ ^а ^б The Reptile Database: Blanus strauchi

Література

Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 347—349). ISBN 978-1-4081-5459-5