Дегідрогенізація

Дегідрогеніза́ція (англ. dehydrogenation) — відщеплення водню від молекул хімічних сполук.

Протилежне поняття — гідрогенізація. Дегідрогенізацію використовують для отримання альдегідів і кетонів шляхом дегідрування спиртів. ^[1] Дегідрування насичених вуглеводні використовують для перетворення їх на олефіни і є найбільш важливою реакцією в процесах крекінгу нафтопереробних заводів.

Однією з найбільш масштабних реакцій дегідрування є отримання стиролу шляхом дегідрування етилбензолу. Типові каталізатори дегідрування ґрунтуються на оксиді заліза(III), з кількома відсотками оксиду калію або карбонату калію.^[2]

${\displaystyle {\ce {C6H5CH2CH3 -> C6H5CH=CH2 + H2}}}$

При дегідрогенізації насичених вуглеводнів відбувається розкрив одинарних зв'язків типу C-H, продукти реакції будуть залежати від складу вуглеводню.

Умовою дегідрогенізації буде наявність каталізаторів( Pt, Pd, Ni, Fe та інші) та нагрівання.

Нижчі алкани (C2H6, C3H8, C4H10) дегідратують до алкенів, побічних продукт - водень(H2).

Приклад - дегідрогенізація етану:

${\displaystyle {\ce {C2H6->[t, Ni] C2H4 + H2}}}$

Алкани, які містять у ланцюгу більше чотирьох атомів Карбону, дегідрогенізують на алкани і алкен.

Приклад - дегідрогенізація декану :

${\displaystyle {\ce {C10H22->[t, kat] C5H10 + C5H12}}}$

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.