Дем'яненко Наталія Миколаївна
Ната́лія Микола́ївна Дем'я́ненко (нар. 20 травня 1963 року, с. Кротенки) — педагог, доктор педагогічних наук (2000), професор (2002). Дочка Миколи й Алли Бойків.[1] Біографічні даніНародилася 20 травня 1963 року в с. Кротенки. У 1986 році закінчила історичний факультет Харківського державного університету ім. О. М. Горького, отримала кваліфікацію «Історик. Викладач історії та суспільствознавства». З 1986 по 1993 рік працювала в Полтавському педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка на посадах асистента, старшого викладача і доцента. У 1991 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (спеціальність — загальна педагогіка та історія педагогіки), доктора педагогічних наук у 1999 році (спеціальність — теорія і методика професійної освіти). З 1994 по 2000 рік була завідувачем лабораторії педагогіки і психології вищої школи в Інституті педагогіки і психології професійної освіти та завідувачем відділу педагогіки і психології вищої освіти в Інституті вищої освіти НАПН України. З 2000 по 2004 рік — професор, завідувач кафедри педагогіки Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Вчене звання професора присвоєно у 2002 році. З 2004 по 2009 рік завідувач кафедри освітньо-виховних систем і технологій Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Водочас з 2008 по 2009 рік на посаді заступника директора із науково-експериментальної роботи Інституту вищої освіти НАПНУ і вченого секретаря спеціалізованої вченої ради. З 2009 року очолює об'єднану кафедру педагогіки і психології вищої школи НПУ ім. Драгоманова, до складу якої в 2019 році було введено кафедру педагогічної творчості, а з 2021 року — кафедру теорії та історії педагогіки. З 2021 року — завідувач реформованого підрозділу, якому надано назву «кафедра педагогіки». Викладає на чотирьох факультетах НПУ.[2] Наукова роботаРозробляє систему багаторівневої професійно-педагогічної підготовки фахівців у сучасних ЗВО та вивчає історію її становлення у вищій школі України 19–20 сторіч[1]. Голова Історико-педагогічної Асоціації НПУ імені М.П. Драгоманова (з 2006 року). Ініціатор-засновник науково-дослідної лабораторії «Тьюторські практики» (2012) та Освітньо-наукового центру «Університет третього віку» (2021). На початок 2022 року мала понад 400 наукових та навчально-методичних публікацій. Головний редактор Наукового часопису для молодих учених «Історикопедагогічні студії», член редакційних колегій періодичних видань: «Рідна школа», «Вища освіта України», «Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова».[2] Основні праціЗа ЕСУ:
Нагороди та відзнаки
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia