Демченко Трохим Назарович

Демченко Трохим Назарович
Народився	4 (17) серпня 1912  Хутір Зайці Міськомлинянської селищної ради
Помер	30 квітня 1985(1985-04-30) (72 роки)  Опішня, Зіньківський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	гончар
Відомі учні	Білик-Пошивайло Анастасія Савівна
Заклад	Завод «Художній керамік»
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Національна спілка художників України
Військове звання	Молодший лейтенант
Партія	ВКП(б)
Діти	Софія (1934 р.), Борис (1937 р.), Володимир (1945 р.)
Нагороди	Медаль "За відвагу" 06.08.1946

Трохим Назарович Де́мченко (нар. 17 серпня 1912, Міські Млини — пом. 29 квітня 1985, Опішня) — український радянський майстер художньої кераміки; член Спілки художників України з 1971 року.

Народився 4 [17] серпня 1912(19120817) рокі в селі Міських Млинах (тепер Полтавський район Полтавської області, Україна). Батько, Назар Матвійович, виготовляв горщики, глечики, макітри, тикви, зооморфний посуд. Помер рано, залишивши сиротами шестеро дітей. Старший брат Трохима Демченка — Андрій, теж гончарював. Створював посуд великого розміру, дитячу іграшку, димоходні труби. Інші брати, Іван та Григорій, виготовляли теракотові та полив'яні вироби. Ремесла брати навчилися в односельців та у відомого на той час гончаря Миколи Павловича Черкаса. Впродовж 1928–1930 років навчався у Опішнянській керамічній промисловій школі ; впродовж 1936–1938 років — у Опішнянській школі майстрів художньої кераміки. З 1938 року працював у промислово-коопераційних артілях «Червоний гончар» і «Художій керамік» (згодом завод; Опішня). Член ВКП(б) з 1939 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями «За перемогу над Німеччиною» (29 грудня 1945) та «За відвагу» (6 серпня 1946)^[1]. Помер в Опішні 29 квітня 1985 року.

Виготовляв традиційні опішнянські гончарні вироби: посуд, куманці, барила, барильця, посудини для напоїв, дитячі іграшки, а також тематичні вази та скульптури, характерні для мистецтва радянського періоду. Твори декорував яскравим розписом і ліпленням. Серед робіт:

• «Баран» (1937);
• «Бичок» (1961);
• «Олень» (1971);
• «Лев» (1971);

іграшки

• «Баранчики» (1957);
• «Індик» (1958);
• «Вершник» (1968).

Окремі вироби присвячені ювілейним датам, діячам української культури і науки:

• Тарасові Шевченкові (1960; 1978);
• Григорію Сковороді (1972);
• Панасу Мирному (1974);
• Давиду Ґурамішвілі (1974);
• Миколі Гоголю (1983).

Брав участь у обласних, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1935 року.

Автор низки статей про митців у місцевій періодиці.

Окремі роботи зберігаються у музеях Києва (зокрема у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Дніпра, Канева, Опішні, Полтави, Харкова, Москви.

• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 72.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 207 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Ханко В. М. Демченко Трохим Назарович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.