Денисенко Ольга Йосипівна

Денисенко Ольга Йосипівна
Денисенко Ольга Йосипівна
Народилася	16 грудня 1952 (72 роки) ; Пристін, Куп'янський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	мистецтвознавиця
Alma mater	ХДУ імені О. М. Горького (1975); Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1986)
Заклад	Харківський художній музей
Вчителі	Пунін Андрій Львовичd і Нессельштраус Цецилія Генріхівнаd
Членство	Національна спілка художників України

Ольга Йосипівна Денисе́нко (нар. 16 грудня 1952, Пристін) — український мистецтвознавець; член Творчої спілки істориків мистецтва та художніх критиків країн СНД з 1992 року^[1] та Харківської організації Національної спілки художників України з 1999 року (голова секції критики та мистецтвознавства).

Біографія

Народилася 16 грудня 1952 року в селі Пристіні Куп'янського району Харківської області (нині Україна). Протягом 1970—1975 років навчалася у Харківському державному університеті; у 1980—1986 роках — у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Репіна у Андрія Пуніна, Вірко Блек, Бориса Федорова, Цецилії Нессельштраус; у 1991—1995 роках — в аспірантурі Харківського художньо-промислового інституту^[1].

З 1979 року працює у Харківському художньому музеї, де з 1995 року обіймає посаду завідувача відділу вітчизняного дореволюційного мистецтва ХVІ — початку ХХ століть. Мешкає у Харкові в будинку по вулиці Докучаєва, № 10^[2].

Наукова діяльність

Досліджує творчі заходи у Харківській області; історію Харківського художнього музею та Харківської обласної організації Національної спілки художників України; мистецтво сучасних митців і митців минулого, займається його популяризацією (провела цикли науково-популярних радіо- і телепередач). У сфері її діяльності організація художніх виставок, експозицій, міжнародних науково-практичних конференцій. Друкується з 1985 року^[1].

Автор мистецтвознавчих праць, зокрема

«Твори Іллі Рєпіна у Харківському художньому музеї» (1994)^[2];
«До історії створення та діяльності Харківського художньо-промислового музею. 1886—1920» (1996)^[2];
«Творці українського пейзажу» (2000)^[2];
«Колекція Павла Харитоненка у зібранні Харківського художнього музею» (2001)^[2];
«Портрет землі. Левкаси Олександра Судакова»; уклала каталоги: «Митці Слобожанщини. Земля. Храм. Традиція. Історія» (2003);
«Мій рідний Харків» (2004);
«Живопис Валерія Шматька» (2004);
«Живопис Ніни Вербук» (2004);
«Живопис Валентини Сафіної» (2004);
«Живопись и графика из коллекции Б. В. и Т. В. Гриневых» (2006).

Брала участь у виданні книг

«Трехсвятительская церковь в Харькове: Сведения, мысли, информация по истории и арх-ре» (1999);
«Художники Харкова: До 65-річчя Харків. організації НСХУ» (2003);
«Харьков: Путеводитель» (2004);
«Харків–350. Історія, сучасність, стратегія розвитку» (2004);
«Ювілейний альбом, присвячений 350-річчю Харкова: Шедеври із зібрання Харківського художнього музею» (2004);
«Василий Ермилов: Известный и неизвестный» (2005).

Авторка низки статей про митців Харківського регіону в Енциклопедії сучасної України^[3].