Денисовець Павло Мусійович

Денисовець Павло Мусійович
Народився	10 січня 1920(1920-01-10)[1]  Іванівка, Смолдирівська волость, Новоград-Волинський повіт, Волинська губернія, УНР[1]
Помер	16 грудня 1991(1991-12-16)[1] (71 рік)  Полтава, Україна[1]
Місце проживання	Полтава
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	історія
Заклад	Херсонський державний університет[1] Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника[1] Волинський національний університет імені Лесі Українки[1] Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка[1]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Війна	німецько-радянська війна
Відомий завдяки:	ректор Луцького та Полтавського інститутів

Павло́ Мусі́йович Денисове́ць (нар. 10 січня 1920 — 16 грудня 1991) — радянський український історик. Доктор історичних наук, професор. Декан факультету історії ПНУ ім. Стефаника 1947—1951^[2]

Народився 10 січня 1920 року в селі Іванівка, Житомирської області.^[3] В роки Другої світової війни воював в Радянській армії. Закінчив Київський університет 1946 р. У 1946—1957 рр. викладав історію в Херсоні та Станіславському педагогічному інституті. У 1951 році залишив посаду декана факультету історії Станіславського інституту.^[4]З 1955 до 1957 року ректор Луцького педагогічного інституту. З 1957 року працював в Полтавському інституті. У 1960 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Боротьба робітників і селян Херсонщини і Миколаївщини проти австо-угорських та німецьких окупантів 1918 року» в 1969 захистив докторську дисертацію на тему: «Колгоспне будівництво в Україні в 1921—1925 рр.»^[5]

З 1959 до 1971 декан історичного факультету. З 1971 завідувач кафедри історії УРСР. Помер 16 грудня 1991 року в Полтаві.

• Бойові нагороди

• ЕСУ

Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.