Денисієвська Наталія Борисівна

Денисієвська Наталія Борисівна
Денисієвська Наталія Борисівна
Народилася	27 липня 1923 ; Лубни, Лубенський район, Лубенська округа, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Померла	9 травня 2000 (76 років) ; Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1956)
Вчителі	Лисенко Михайло Григорович, Макогон Іван Васильович і Олійник Олексій Прокопович
Членство	Спілка радянських художників України
	; ; ;

Наталія Борисівна Денисієвська (Бусигіна; 27 липня 1923, Лубни — 9 травня 2000, Київ) — українська скульпторка; членкиня Спілки радянських художників України з 1958 року.

Біографія

Народилася 27 липня 1923 року у місті Лубни (нині Полтавська область, Україна) в сім’ї співробітника дослідної сільськогосподарської станції.

У 1946—1948 рр. навчалася в Київському училищі прикладного мистецтва на альфрейно-живописному факультеті, у 1948—1950 рр. — у Київській республіканській художній школі імені Т. Г. Шевченка^[1].

Впродовж 1950—1956 років навчалась у Київському художньому інституті (викладачі Михайло Лисенко, Іван Макогон, Олексій Олійник). Дипломна робота — скульптура «Партизани» (глина; варіант — оргскло; Горлівський художній музей) експонувалася на П’ятій всесоюзній виставці дипломних робіт студентів художніх вузів СРСР випуску 1956 року в Москві^[1].

Жила в Києві в будинку на вулиці Нововолодимирській № 32, квартира № 1 та у будинку на вулиці Героїв Дніпра № 38-Е, квартира № 48^[2]. Померла в Києві 9 травня 2000 року.

Творчість

Працювала в галузі станкової скульптури. Основний жанр творів — скульптурна анімалістика, Михайло Лисенко називав свою студентку «кінним богом»^[1]. Любила ліричні й драматичні мотиви композиції, часто зображала людину разом з твариною.

Серед робіт:

«Партизани» (1956);
«На цілині» (1957, Севастопольський художній музей);
«Будівельники» (1958);
«Табун» (1959, оргскло; Донецький художній музей);
«За загиблим другом» (1960);
«Фрунзе», кінна статуя (1961, оргскло; Херсонський краєзнавчий музей);
«Гайдамака» (1961);
«Олень» (1962, оргскло; Запорізький краєзнавчий музей);
«Кобила з лошам» (1962, оргскло; Запорізький краєзнавчий музей);
«За правду народну» (1963, оргскло; Сумський художній музей);
«Тарас Трясило» (1964, оргскло; Черкаський краєзнавчий музей);
«Левиця, що лежить» (1965, теракота);
«Коник» (1965);
«Червоне дияволеня» (1965, оргскло);
«На степовому просторі» (1967);
«На полонині» (1967);
«Витязь революції» (1967, склобетон; Донецький художній музей);
«Тигр» (1968, теракота);
«Тачанка» (1968, оргскло);
«Кінь» (1968, оргскло);
«Олень, який лежить» (1969);
«Юність кличе» (1969, оргскло);
«Революція» (1970);
«Пантера» (1970);
«Чапай» (1970, оргскло);
«Майстер спорту А. Пахомова (Коло пошани)» (1971);
«Лоша» (1971);
«Пісня жайворонка» (1973);
«Ілля Муромець» (1982).

Крім згаданих музеїв, роботи скульпторки зберігаються у Музеї історії Києва, Таращаському, Тиманівському народних музеях, Новокаховській картинній галереї.

Брала участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках з 1956 року.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Скульптор Михайло Лисенко та його учні : каталог / авт.-упоряд. Л. О. Лисенко. — Київ, 2006. — С. 72.
↑ Довідник членів спілки художників України (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2021.