Дереволаз-довгохвіст малий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Підродина:	Дереволазні (Dendrocolaptinae)
Триба:	Sittasomini
Рід:	*Малий дереволаз-довгохвіст (Certhiasomus)* Derryberry et al., 2010
Вид:	Дереволаз-довгохвіст малий

Біноміальна назва

Certhiasomus stictolaemus
(Pelzeln, 1868)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Sittasomus stictolaemus
Deconychura stictolaema

Посилання

Вікісховище:	Certhiasomus stictolaemus
Віківиди:	Certhiasomus stictolaemus
МСОП:	22703032
NCBI:	1094390

Дереволаз-довгохвіст малий^[2] (Certhiasomus stictolaemus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Малий дереволаз-довгохвіст (Certhiasomus). Раніше цей вид відносили до роду Дереволаз-довгохвіст (Deconychura), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2010 року він був переведений до новоствореного роду Certhiasomus^[3]^[4].

Опис

Довжина птаха становить 16,5-19 см, вага 13-22 г. Самці є дещо більшими за самиць. Верхня частина тіла оливково-коричнева, поцяткована нечіткими попелястими смугами, спина і тім'я більш темні, над очима попелясті "брови". Нижня частина спини, надхвістя і хвіст рудувато-коричневі. Горло попелясте, поцятковане темними плямами, верхня частина грудей поцяткована чіткими клиноподібними плямами, на боках вони переходять у смуги. Очі темно-карі, дзьоб темно-коричневий, знизу сріблястий або чорнувато-коричневий. лапи сизі або сірувато-коричневі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:^[5]

C. s. clarior (Zimmer, JT, 1929)^[6] — північний схід Бразильської Амазонії (на північ від Амазонки, від Ріу-Негру до Амапи), локально в Гвіані;
C. s. secundus (Hellmayr, 1904) — від південної Колумбії і південної Венесуели (південь Амасонасу) до східного Еквадору, північно-східного Перу і північного заходу Бразильської Амазонії;
C. s. stictolaemus (Pelzeln, 1868) — південь Бразильської Амазонії (від Мадейри до нижньої течії Токантінса і Мараньяна, на південь до півночі Мату-Гросу).

Поширення і екологія

Малі дереволази-довгохвости мешкають в Колумбії, Венесуелі, Еквадорі, Перу, Бразилії, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в нижньому ярусі вологих рівнинних тропічних лісів терра-фірме та в заболочених лісах. Зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря, часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з кущівниками. Живляться дрібними безхребетними. Шукають їжу в підліску або в нижній частині крон дерев, на висоті від 1 до 10 м над землею. зазвичай на висоті 4-5 м над землею. Сезон розмноження триває з грудня по березень.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Certhiasomus stictolaemus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Derryberry, E., Claramunt, S., Chesser, R.T., Aleixo, A., Cracraft, J., Moyle, R.G. & Brumfield, R.T. Certhiasomus, a new genus of woodcreeper (Aves: Passeriformes: Dendrocolaptidae) // Zootaxa. — 2010. — Вип. 2416: 44–50. — ISSN 1175-5326. — DOI:10.11646/zootaxa.2416.1.2.
↑ Proposal (435) to SACC. Place Deconychura stictolaema in a new genus Certhiasomus. South American Classification Committee. 2010. Процитовано 19 вересня 2015.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
↑ John T. Zimmer. The birds of the neotropical genus Deconychura. „Field Museum of Natural History. Zoological Series”. 18 (1), 1929.