Дереволаз-шабледзьоб

?Дереволаз-шабледзьоб
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Горнерові (Furnariidae);
Підродина:	Дереволазні (Dendrocolaptinae);
Триба:	Dendrocolaptini;
Рід:	Дереволаз-шабледзьоб (Drymornis); Eyton, 1852
Вид:	Дереволаз-шабледзьоб;
Біноміальна назва
	Drymornis bridgesii; (Eyton, 1849)
	; Ареал виду
Синоніми
	Nasica bridgesii
Посилання
Вікісховище:	Drymornis bridgesii
Віківиди:	Drymornis bridgesii
EOL:	918411
ITIS:	559822
МСОП:	22703046
NCBI:	183175

Дереволаз-шабледзьоб^[2] (Drymornis bridgesii) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь британського ботаніка і зоолога Томаса Бріджеса^[en]^[4]. Це єдиний представник монотипового роду Дереволаз-шабледзьоб (Drymornis).

Опис

Довжина птаха становить 29—35 см. Самці важать 76—90 г, самиці 87—110 г. Голова темно-коричнева, обличчя і потилиця світло-коричневі. Над очима білуваті «брови», під очима білуваті смуги. Верхня частина тіла світло-коричнева. Нижня частина тіла білувата, груди й живіт поцятковані коричневими смужками. Першорядні махові пера темно-коричневі, другорядні махові пера каштанові. Хвіст каштановий. Очі карі, дзьоб довгий, міцний, вигнутий, зверху темно-коричневий, знизу роговий, лапи темно-коричневі.

Поширення і екологія

Дереволази-шабледзьоби мешкають на південному сході Болівії, в північній і центральній Аргентині, в Уругваї і західному Парагваї та на крайньому півдні Бразилії (південь Ріу-Гранді-ду-Сул). Вони живуть у сухих тропічних лісах і чагарникових заростях Гран-Чако, в саванах і садах. Зустрічаються на висоті до 100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 600 м над рівнем моря. Віддають перевагу заростям Trithrinax, Vachellia caven.

Поведінка

Дереволази-шабледзьоби зустрічаються поодинці або парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться різноманітними комахами та їх личинками, павуками та іншими безхребетними, дрібними хребетними, яйцями і навіть пташенятами дрібних птахів. Вони шукають їжу на деревах та на землі. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гніздо відкрите, розміщується в дуплах дерев, зокрема в покинутих дуплах деколів. У кладці 3 білих яйця розміром 32×25 мм. Інкубаційний період триває 14—16 днів, пташенята покидають гніздо через 16—21 днів після вилуплення.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Drymornis bridgesii. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 12 березня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 78. ISBN 978-1-4081-2501-4.