Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком «Сірі Вовки» (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014) — в 77 курені УПЮ ім. Івана Гавдиди, де і був впорядником, коли перейшов в старші пластуни. Учасник та інструктор у військово-патріотичному таборі «Легіон».
У 2014 році пішов добровольцем в батальйон «Айдар» Збройних сил України; воював до липня 2015 року. У 2016—2018 роках працював в Муніципальній варті м. Івано-Франківськ, зокрема рятувальником.
З початком російського вторгнення в Україну 2022 року вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Луганщині. Керував розрахунком протитанкових засобів, з яким ліквідував не одну одиницю ворожої техніки та особового складу. Врятував життя багатьох побратимів[1].
Під командуванням Віталій у травні 2022 року розрахунок ПТРК «Скіф» («Стугна-П») знищив 15 одиниць техніки ворога[2].
Загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської области внаслідок авіаційного удару.
звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3];
орден «За мужність» III ступеня (6 вересня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
Удостоєні звання Героя воїнів з Тернополя посмертно нагороджено «Золота Зірка» Героя України [Текст] // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 15 (10 квіт.). — С. 2 : фот.
