Коновал Сергій Сергійович

Сергій Коновал
Сергій Сергійович Коновал
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження29 травня 1992(1992-05-29)
Тернопіль, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть6 квітня 2024(2024-04-06) (31 рік)
Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМикулинецький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Alma MaterТернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Західноукраїнський національний університет
Псевдо«Норд»[1]
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин міста Тернополя
Почесний громадянин міста Тернополя

Сергій Сергійович Коновал (позивний «Норд»; 29 травня 1992, Тернопіль — 6 квітня 2024, біля м. Часів Яр, Донецька область) — український громадський активіст, пластун, парамедик, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2024, посмертно). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023), почесний громадянин Тернополя (2024, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно).

Життєпис

Сергій Коновал народився 29 травня 1992 року в Тернополі.

Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 19. Закінчив Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (за спеціальністю — стоматолог), Західноукраїнський національний університет (спеціальність - політологія).

Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник Революції гідності. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» ДУК «Правий сектор», згодом — командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор»[2]. Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар'їнку, Авдіївку.

Засновник проєкту «Дім ветерана» в Тернополі. Працював у Тернопільському обласному молодіжному методичному центрі. Співорганізатор національно-патріотичних заходів. 2018 року став учасником благодійного велопробігу 20 штатами США на підтримку України.

Під час повномасштабного російського вторгнення служив командиром 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Хаммера 67 ОМБр. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку. Загинув 6 квітня 2024 року разом із побратимом Тарасом Петришиним біля м. Часів Яр на Донеччині[3].

Прощання із Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві[4][5].

Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя[6].

Родина

У січні 2024 року одружився з волонтеркою Ольгою Данченко[7].

Доробок

Був оператором і співпродюсером фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Знімав кліп про Тернопіль на пісню місцевого гурту «Кожен з нас».

Нагороди

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[8];
  • орден «За мужність» III ступеня (14 березня 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[9];
  • почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно)[10];
  • почесний громадянин міста Тернополя (19 квітня 2024, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[11];
  • орден «Лицарський хрест добровольця» (14 жовтня 2019);
  • медаль «Доброволець АТО»;
  • відзнака «Боєць, ветеран ДУК «Правий сектор»;
  • Залізний Пластовий Хрест (2024, посмертно)[6].
  • Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня" (29.04.2022).

Вшанування пам'яті

10 квітня 2024 року вшанований хвилиною мовчання в Сенаті штату Міссурі[12].

У травні 2024 року в Тернополі Тернопільський осередок ГО «Права Молодь» провели вишкіл, який присвятили Сергію Коновалу і Тарасові Петришину[13].

28 липня 2024 року фінальний матч Ліги Тернопільщини у селі Озерна Тернопільського району присвятили пам’яті командира Сталевої сотні Сергія Коновала[14].

Дружина Сергія Ольга Коновал заснувала стипендію та створила благодійний фонд імені Сергія Коновала[15][16].

24 лютого 2025 року на фасаді домівки Тернопільського Пласту відкрили меморіальні дошки п’ятьом полеглим Героям-пластунам Богдану Сенюку, Сергію Коновалу, Миколі Погорілому, Віктору Гурняку, Віталію Дереху[17].

6 квітня 2025 року в Тернополі відбувся День памʼяті Героя України Сергія Коновала[18]. Зокрема, на фасаді Дому Ветерана урочисто відкрито меморіальну дошку[19][20].

Примітки

  1. "Був рушійною силою". На фронті загинув легендарний командир роти 67-ої ОМБр Сергій Коновал. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  2. «Він заслуговував цього звання ще за життя» - Газета "Медична академія" (укр.). 5 жовтня 2024. Процитовано 3 квітня 2025.
  3. Поблизу Часового Яру загинув український кінорежисер і пластун Сергій Коновал ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 8 квітня 2024. Процитовано 4 березня 2025.
  4. Ірина Моргун, Анна Сергієць (9 квітня 2024). У Києві прощаються з Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним з Тернопільщини. Суспільне Новини.
  5. У Києві попрощалися із воїнами 67 ОМБр Сергієм Коновалом (Норд) та Тарасом Петришиним (Химера), які загинули в бою проти окупантів. Відео+Фоторепортаж. Цензор.НЕТ. 9 квітня 2024.
  6. а б Богдан Боденчук, Тетяна Панченко (10 квітня 2024). Похорон «Норда» і «Химери»: в Тернополі попрощалися з двома бійцями. Суспільне Тернопіль.
  7. Ірина Моргун, Дана Савицька (11 січня 2024). Їх познайомила війна: в Тернополі одружилися військовий і волонтерка. Суспільне Новини.
  8. Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 555/2024 «Про присвоєння С.Коновалу звання Герой України»
  9. Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. 20 уродженцям Тернопільщини присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно). tor.gov.ua. Процитовано 27 червня 2024.
  11. Посмертно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» отримали ще шестеро захисників. Тернопільська міська рада. 19 квітня 2024.
  12. Ірина Терлюк (10 квітня 2024). Загиблого бійця з Тернопільщини хвилиною мовчання вшанували у Сенаті штату Міссурі. Суспільне Тернопіль.
  13. Богдан Боденчук, Максим Скасків (18 травня 2024). У Тернополі провели вишкіл, присвячений пам'яті «Норда» і «Химери». Суспільне Тернопіль.
  14. Ліга Тернопільщини-2023/24: на шляху до фіналу. Асоціація футболу Тернопільщини (укр.). Процитовано 6 березня 2025.
  15. «Він заслуговував цього звання ще за життя» - Газета "Медична академія" (укр.). 5 жовтня 2024. Процитовано 6 березня 2025.
  16. Кіт, Галина (9 жовтня 2024). Дружина Героя з Тернопільщини заснувала стипендію імені свого чоловіка Сергія Коновала. Газета Свобода (укр.). Процитовано 6 березня 2025.
  17. “Ці хлопці любили Україну понад усе ”: у Тернополі відкрили меморіальні дошки полеглим на війні пластунам-Героям (фото, відео). Терен (укр.). 25 лютого 2025. Процитовано 3 березня 2025.
  18. У Тернополі відбудеться День памʼяті Героя України Сергія Коновала. soroka.ternopil.ua (англ.). Процитовано 3 квітня 2025.
  19. У Тернополі відкрили меморіальну дошку Сергію Коновалу (відео). Терен (укр.). 6 квітня 2025. Процитовано 6 квітня 2025.
  20. Меморіальну дошку Герою України Сергію Коновалу відкрили у Домі Ветерана - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 6 квітня 2025.

Джерела

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya