Деряжний Петро Федорович

Петро Федорович Деряжний
Основна інформація
Дата народження	2 липня 1946(1946-07-02) (78 років)
Місце народження	Калден, Німеччина
Громадянство	Австралія
Професія	бандурист, композитор, диригент
Інструменти	бандура
Жанри	Харківський спосіб гри на бандурі
Батько	Деряжний Федір Михайлович[1]

Петро́ Фе́дорович Деря́жний  — український бандурист, композитор, диригент і громадський діяч. Знавець харківського способу гри на бандурі. Учень Петра Деряжного: Віктор Мішалов.^[2][3]

Петро Деряжний народився 2 липня 1946 р. у місті Калдені, Німеччина. 1950 р. разом із батьками Федором і Марією та сестрою Лідією емігрував до Австралії. 1966 р. оселився в Сіднеї.

Грі на бандурі почав навчати його батько Федір Деряжний. З липня 1968 р. навчався у Григорія Бажула, учня розробника харківського способу гри на бандурі Гната Хоткевича.

Закінчив інженерські студії в Сіднейському Політехнічмону Інституті, а також вокальні студії в Сіднейській Консерваторії. Диригентуру вивчав у Володимира Колесника в Канаді.

1971 р. Деряжний став художнім керівником Ансамблю бандуристів ім. Г. Хоткевича^[2] та Школи гри на бандурі в Сіднеї. 1974 р. записав платівку «Кобза і пісня». У 1982—1986 рр. диригент сіднейського хору «Боян», а з 1984 р. — Українського народного ансамблю ім. Володимира Івасюка в Сіднеї.^[4] У 1980—1983 рр. працював культурно-освітнім референтом СУОА.

1969 р. Петро Деряжний написав свої перші композиції для бандури «Край Козацький» (на слова Тараса Шевченка) і «Слава отаману». 1971 р. став художнім керівником Ансамблю бандуристів ім. Г. Хоткевича в Сіднеї.

Ансамбль під керівництвом П. Деряжного, який мав у доробку понад 200 концертів, виступав перед українськими та австралійськими глядачами в Сіднеї, Мельборні, Перті, Аделяїді, Ньюкастлі, Брисбені, Джілонґу та інших містах Австралії.^[3]

• Австралія (East Coast) (1970–1972) with Khotkevych Bandurist Ensemble of Sydney
• Австралія1978-79) with quartet of bandurists
• Північна Америка (1984–1985) solo — Edmonton, Winnipeg, Toronto, Montreal, NY, Washington
• Італія (1985) solo — Рим
• Україна (2008) разом з дружиною — Київ, Рівне, Харків

• Край козаций (1969) — сл. В. Масляк
• Слава Отаману (1969) — сл невідомого автора
• Гамалія (1969)- сл. Т. Шевченка
• Заспіваю (1970) — сл. Т. Шевченка
• Ночували гайдамаки (1970) — сл. Т. Шевченка
• Надія(1971) — сл Леся Українка
• Генералові Чупринці (1971) — сл. — Марко Боєслав
• Дума про Петлюру — сл. кобзар Іван Кучугура-Кучеренко
• Кобза і пісня (1978)(Bandura and song)- сл. А. Юриняк
• Прапор України (1978) — сл. Іван Данилчук
• Пісне, пісне (1978) — сл. Зоя Когут
• Очі сині — сл. П. Вакуленко
• За селом (1982) — сл. Божена Коваленко
• Клени, мою клени (1986) сл. Світлана Кузменко та Стефанія Гурко
• Про матір — сл. Іван Смал-Стоцький
• Гомін з Чигирину (1987) — сл. М. Ч.
• Прощання1987) — сл. Божена Коваленко
• Зажурилася смерека (1987 — поема про В. Івасюка
• Молитва Україні (1998) — сл. Тетяна Домашенко
• Лелеки (1998) — сл. Василь Онуфрієнко
• Пісня про Сагайдачного (1998) — сл. Василь Онуфрієнко
• Мгутні володарці (1999) — сл. Л. Саракула
• Балада про орла (1999) — сл. Тетяна Волошко
• Чумацький шлях (2000) — сл. Калав Рошко
• Бандурі(2008) сл. Любов Забашта
• Пісня про Отамана Зеленого (2009) — сл. Микола Щербак

• Літургія (1982)
• Перший антифон — Bless the Lord, Oh my soul (1983)
• Отче наш (1984)
• The Small Litany No.1, 2, 3 (1985–1986)
• The Great Eucharistic Prayer (1986)
• Тропар Св. Володимореві1988) Присвячена 1000 ліття християнства в Україні
• Достойно є (1988)
• Отця і Сина (1996)
• The Holy Communion Hymn — (1986)
• Другий антифон Only Begotten Son (1997) Присвячено батькам
• Третій антифон — The Beatitudes (1997)
• Small Litany for the Catechumens (1998)
• Придіте поклонімось (1998)
• The Thrice-Holy Hymn — Sviatiy Bozhe (1998)
• Алилуя, слава тобі Господи (1998)
• Вірую (1998)
• Відпуст (1999)
• We have seen the True Light (2000)
• Отче наш (2001) in memory of victims of 11th Sept. 2001 attack on NY
• The Annunciation (1999)
• З нами Бог (2005)

• «Bandura and Song» у виконанні квартета бандуристів і гітариста Віктора Маршалла. Продюсер Петро Ілик.
• «Songs of Volodymyr Ivasiuk» у виконанні народного Ансамблю ім. В. Івасюка в супроводі ансамблю бандуристів ім. Г. Хоткевича та Віктора Буряка (фортепіано).

• Медаль Т. Шевченка (бронз) — за вклад у розвитку та популяризації Української музики в Австралії
• Медаль Т. Шевченка (золото) — за вклад у розвитку та популяризації Української музики в Діаспорі
• Козацький хрест Слави (бронз) — за послуги українській громаді
• Козацький хрест Слави (срібло) — за послуги українській громаді
• Козацький хрест Слави (золото) — за послуги українській громаді
• Козацький хрест Слави (золото) — другий ступінь — за послуги українській громаді
• Медаль СУОА (срібло) — for service to the community in the arts
• Медаль СУОА (золото) — for service to the community in the arts
• Грамота  — Рівне, Україна — за послуги кобзарстві в діаспорі.

• Encyclopedia of Ukrainians in the Diaspora — 1995.
• Українці в Австралії — K. 2001.
• г. Вільна думка — Сідней, Австралія
• г. Церква і життя — Мельбурн, Австралія.
• Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013. − 368 с.

• Деряжний Петро // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 601.