Деряжний Федір Михайлович

Деряжний Федір Михайлович
Народився	29 березня 1905(1905-03-29)[1]  Нові Санжари, Новосенжарівська волость, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія[1]
Помер	29 квітня 1982(1982-04-29)[1] (77 років)  Ньюкасл, Новий Південний Вельс, Австралія[1]
Поховання	Сідней[1]
Діяльність	виробник музичних інструментів, бандурист
Діти	Деряжний Петро Федорович[1]

Федір Михайлович Деряжний (нар. 29 березня 1905(1905-03-29)^[1] , Нові Санжари^[1]  — пом. 29 квітня 1982(1982-04-29)^[1] , Ньюкасл^[1] ) — майстер музичних інструментів, бандурист.

Одержив бухгалтерську освіту. В 1931 р. змайстрував свою першу бандуру. З того часу почав працювати на фабриці в Полтаві де виробляли бандури. Після війни мав свою майстерню музичних інструментів у Васерберзі в Німеччині де виробляв бандури та цимбали. В 1950 р. переїхав в Австралію. Автор пісень та композиції.

На бандурах Ф. Деряжного грали його син П. Деряжний, Г. Бажул, В. Мішалов. Інструмент Г. Бажула роботи Ф. Деряжного знаходиться в музеї кобзарського мистецтва в Переяславі.

• Мізинець, В. — Федір Деряжний — майстер народних інструментів // ж. «Бандура», #19-20, 1987
• Мішалов В. - Список майстрів бандури харківського типу // Г. М. Хоткевич - Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст.270-272
• Мішалов В. Ю. Харківська бандура - Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті - (Серія Слобожанський світ)— Харків - Торонто, 2013 –368с.
• П. П.  Ротач. ДЕРЯ́ЖНИЙ Федір Михайлович [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.

• Деряжний Федір // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — Т. 1 : [А – Д]. — С. 601.