З хімічної точки зору препарат є дейтерованим триізобутиратом GS-441524, активного метаболіту ремдесивіру. Деуремідевір вперше був описаний у препринті в листопаді 2020 року командою, до складу якої входили працівники Уханьського інституту вірусології та компанії «Vigonvita».[2] У 2022 році завершились клічні дослідження ІІІ фази деуремідевіру.[3] Попередні результати окремого клінічного дослідження ІІІ фази, проведеного в КНР з жовтня 2022 року по січень 2023 року, показали, що деуремідевір може скоротити тривалість симптомів COVID-19 у негоспіталізованих дорослих із перебігом легкого та середнього ступеня тяжкості порівняно з плацебо.[4] У січні 2023 року компанія «Junshi», яка займається маркетингом препарату, отримала умовне схвалення від Національного управління медичної продукції Китаю.[5][6]
У листопаді 2023 року у відповідь на мутації вірусу та зміну характеристик інфекції ВООЗ скоригувала свої рекомендації щодо лікування. Серед інших змін було рекомендовано не використовувати деуремідевір, за винятком клінічних досліджень.[7]
↑Yin W, Luan X, Li Z, Xie Y, Zhou Z, Liu J, Gao M, Wang X, Zhou F, Wang Q, Wang Q (листопад 2020). Structural basis for repurpose and design of nucleoside drugs for treating COVID-19. bioRxiv. doi:10.1101/2020.11.01.363812. (англ.)
↑Fan X, Dai X, Ling Y, Wu L, Tang L, Peng C, Huang C, Liu H, Lu H, Shen X, Zhang W, Wang F, Li G, Li M, Huang Y, Zhang H, Li M, Ren F, Li Y, Liu C, Zhou Z, Sun W, Yi Y, Zhou D, Gao H, Pan Q, Liu H, Zhao J, Ding Z, Ma Y, Li W, Wang Q, Wang X, Bai Y, Jiang X, Ma J, Xie B, Zhang K, Li L (лютий 2024). Oral VV116 versus placebo in patients with mild-to-moderate COVID-19 in China: a multicentre, double-blind, phase 3, randomised controlled study. The Lancet. Infectious Diseases. 24 (2): 129—139. doi:10.1016/S1473-3099(23)00577-7. PMID38006892. (англ.)
