Дефлектор (аеродинаміка)![]() Дефле́ктор (від лат. deflecto — «відхиляю»), ковпак — витяжний пристрій на кінці вентиляційної чи димової труби. Призначений для збільшення тяги та запобігання зворотному току газів (зворотній тязі) під дією вітру. Побічною функцією ковпаків також захист від потрапляння в трубу опадів, від використання труб для гнізд птахами та білками. Іноді до дефлектора додається металева сітка, що слугує іскрогасником. На хмелесушарнях використовують дерев'яні дефлектори. ВидиВиконуються з каменю, бетону, бляхи[1]. Існують такі типи дефлекторів:
Дефлектори у формі літери Н скоріш стабілізують тягу, ніж збільшують її. Хоча вони мають одні з найкращих характеристик захисту від задування вітром, але втратили популярність через незграбний зовнішній вигляд. Інші конструкції дефлекторів використовують ефект Вентурі, постійно посилюючи тягу. Суднові дефлекториНайпростіший корабельний дефлектор — дефлектор з розтрубом, що являє собою вертикальну трубу, проведену в вентильоване приміщення, яка закінчується нагорі комінгсом. На комінгс надівається поворотний розтруб, що встановлюється в будь-яке положення в напрямку до вітру[2]. На вітрильних суднах за дефлектор використовувався віндзейль, що являв собою трубу, виготовлену з парусини, верхній кінець якої зрізаний навскоси і споряджений розпіркою. Віндзейль підвішували на такелажі, його отвір повертали до вітру, а рукав через люк пропускали всередину суднових приміщень і таким чином подавали туди свіже повітря. Галерея
Див. такожВікісховище має мультимедійні дані за темою: Дефлектори димарів Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вентиляційні дефлектори суден Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia