Дефібрилятор

A circuit diagram showing the simplest (non-electronically controlled) defibrillator design, depending on the inductor (damping), producing a Lown, Edmark or Gurvich Waveform

Дефібриля́тор (англ. defibrillator) — прилад, призначений для виявлення аритмії високого ризику або раптової зупинки серця (РЗС) та ліквідації порушення серцевої діяльності (фібриляції) шляхом надсилання до серця електричного імпульсу.^[1]

Дефібрилятор — невеликий апарат, призначений для надання екстреної допомоги при аритмії серця високого ризику: фібриляції шлуночків, шлуночкова тахікардія, які найчастіше призводять до зупинки серця.^[2] У випадках, коли між життям і смертю всього лише п'ять хвилин, врятувати людину за допомогою цього апарату може будь-хто — не обов'язково лікар, при цьому необхідно пам'ятати про безпеку застосування пристрою дефібрилятора.

Дефібриляція — ефективний спосіб виведення зі стану фібриляції, який полягає у впливі на серце поодиноким короткочасним (0,01 сек) електричним імпульсом. При нерозкритій грудній клітці використовують напругу від 4000 до 7000 вольт. Сама ж фібриляція серця — стан, при якому окремі групи м'язових волокон серцевого м'яза скорочуються розрізнено і нескоординовано. Серце, як наслідок, втрачає здатність здійснювати узгоджені скорочення, що призводить до неефективної роботи цього органу. Мимовільно зі стану фібриляції серце вийти не може.

Типи дефібриляторів

Дефібрилятори можуть застосовуватись по різному в залежності від типу:

Автоматичні зовнішні дефібрилятори (АЗД) знаходяться в громадських місцях, освітніх закладах та мають автоматичні підказки послідовного порядку дій для їхнього застосування. Непідготовлені люди можуть використовувати такі дефібрилятори для рятування людей, які опинились в стані раптової зупинки серця в екстрених ситуаціях,
Імплантовані кардіовертер-дефібрилятори (ІКД) — пристрої, які встановлюються в грудну клітину людини хірургічним шляхом і автоматично виявляють порушення серцевого ритму, після виявлення такого порушення надсилають електричний заряд, щоб відновити ритм серця або запустити серце після зупинки. Деякі з них використовуються як кардіостимулятори.
Натільний кардіовертери-дефібрилятори (НКД) — дефібрилятор-жилет, який одягається на тіло людини під одяг. Датчики кріпляться до тіла, і до поясу кріпиться блок з батареєю, що перезаряджається. Такі апарати застосовуються для короткочасного застосування.^[3]
Мануальний дефібрилятор застосовується виключно медиками. Ручні дефібрилятори мають функції, які не мають АЗД.^[4]
Напівавтоматичні зовнішні дефібрилятори (НАЗД) — пристрої, що пропонують рятувальнику більше контролю ніж АЗД, та вимагають більше дій під час раптової зупинки серця у людини.^[5]

Види

За можливістю переміщати:

Стаціонарні
Портативні

За принципом роботи:

Автоматичні
Напівавтоматичні
"Ручні"

За джерелом живлення:

Мережеві
Автономні
Комбіновані

За набором можливостей:

побутові
професійні

Виробники дефібриляторів

A.M.I. Italia (Італія)
Defibtech (США)
Metrax (Німеччина)
Mindray (Китай)^[6]
Philips (Нідерланди)
Schiller AG (Німеччина)
Weinmann (Німеччина)
Zoll (США)
ЛЗ РЕМА (Україна)^[7]

Мапа автоматичних дефібриляторів (АЗД) в Україні

В Україні триває процес встановлення суспільні дефібрилятори в громадських місцях, закладах освіти, лікарнях. Мапа АЗД розміщена на сайті екстренної медичної служби.^[8]

Цікаві факти

На туристичних картах князівства Монако, відмічені суспільні дефібрилятори (АЗД), які розміщені безпосередньо на вулицях та доступні безкоштовно для надання медичної допомоги.

У місті Києві в метро на кожній з 52 станцій розмістили автоматичні дефібрилятори (АЗД) у пасажирських зонах.^[9]
в Українському католицькому університеті встановили два автоматичні дефібрилятори завдяки фонду Razom for Ukraine та Smart Medical Aid.^[10]