Джанполадян-Піотровська Ріпсіме Мікаелівна

Джанполадян-Піотровська Ріпсіме Мікаелівна
Народилася	26 серпня 1918(1918-08-26)  Демократична Республіка Вірменія, Вірменія
Померла	25 серпня 2004(2004-08-25) (85 років)  Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	вірменознавець, epigrapher, medieval archaeologist
Галузь	археологія, сходознавство і Середньовічна археологія
Alma mater	Єреванський державний університет і Єреванський державний університет (1940)
Знання мов	російська
Заклад	Інститут історії матеріальної культури РАН, Інститут археології РАН, Академія мистецтв СРСР, Ермітаж і Національний історичний музей Вірменії
У шлюбі з	Борис Піотровськийd
Діти	Mikhail Piotrovskyd

Ріпсіме Мікаелівна Джанполадян-Піотровська (1918 — 1 вересня 2004) — радянський науковець, вірменознавець і археолог-сходознавець. Дружина академіка Бориса Піотровського.

Народилась у 1918 році, по дорозі в Тифліс, під час втечі родини від вірменських погромів в Нахічевані^[1][2]. Походила зі знатного і заможного вірменського роду^[3], якому належала ліцензія на видобуток у всіх нахічеванських соляних копальнях^[1].

Після встановлення радянської влади у Вірменії родина Джанполадянів переїхала до Єревану, де оселилася неподалік від теперішньої школи імені Є. Чаренця. Закінчивши школу з відзнакою, Ріпсіме Джанполадян обрала фах археолога-сходознавця і вступила до Єреванського державного університету. У 1941 році під час розкопок на пагорбі Кармір-Блур міста-фортеці Тейшебаїні познайомилась з Борисом Піотровським. Вони одружились у 1944 році в Єревані, куди Піотровський, майбутній багаторічний директор Державного Ермітажу, був евакуйований з блокадного Ленінграда. В Єревані народився їх первісток Михайло, який пізніше став продовжувачем справи батьків^[4].

Впродовж наукової кар'єри Ріпсіме Джанполадян-Піотровська працювала в Інституті археології, в Академії мистецтв СРСР і у відділі Сходу Ермітажу. Також вона була редактором праць академіка Бориса Піотровського, які вийшли друком після його смерті, — енциклопедії «Історія Ермітажу», щоденникових «Подорожніх нотаток», автобіографії «Сторінки мого життя» та інших.

Померла 1 вересня 2004 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Смоленському православному кладовищі поруч зі своїм чоловіком^[5].