Джозеф Сілк

Джозеф Сілк
Joseph Ivor Silk
Народився	3 грудня 1942(1942-12-03)[1] (82 роки)  Лондон, Велика Британія[2]
Країна	США  Велика Британія
Діяльність	астроном, астрофізик, викладач університету
Alma mater	Гарвардський університет (1968)
Галузь	космологія
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Університет Каліфорнії (Берклі) Паризький університет Університет Оксфорда
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	David Layzerd[3]
Аспіранти, докторанти	Wayne Hud[4] James Bartlettd[4] James Lequeuxd[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук МАС Американське фізичне товариство
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Royal Society Bakerian Medald honorary doctorate at École Normale Supérieure de Lyond (16 травня 2005) Бейкерівська лекція (2007) почесний доктор Університету Париж VIIId (2010) медаль Оскара Клейна (2011) премія Бальцана (2011) лекція Генрі Норріса Рассела (2018)
Джозеф Сілк у Вікісховищі

Джозеф Айвор Сілк (англ. Joseph Ivor Silk; нар. 3 грудня 1942) — британсько-американський астрофізик і космолог, відомий, зокрема, дослідженням затухання Сілка для космічного мікрохвильового фону. З 1999 по вересень 2011 року він був Савіліановським завідувачем кафедри астрономії^[en] в Оксфордському університеті.

Він є емеритом Нью-Коледжу в Оксфорді^[6] і членом Лондонського королівського товариства (обраний у травні 1999 року). У 2011 році нагороджений премією Бальцана за свої роботи про ранній Всесвіт^[7]. Сілк прочитав понад двісті запрошених лекцій на конференціях, в основному про утворення галактик і космологію.

Сілк здобув освіту в Тоттенемській окружній школі^[en] (1954—1960) і далі вивчав математику в Кембриджському університеті (1960—1963), а потім здобув диплом з астрофізики в Манчестерському університеті під керівництвом Роджера Дженнісона^[en][8]. У 1968 році він здобув ступінь доктора філософії з астрономії в Гарварді під керівництвом Девіда Лейзера^[en][8]. Сілк обійняв свою першу посаду в Берклі в 1970 році, а в 1978 році очолив кафедру астрономії. Після майже 30-річної кар'єри там Сілк повернувся до Великої Британії в 1999 році, щоб стати Савіліановським завідувачем кафедри астрономії^[en] в Оксфордському університеті. Потім він працював професором фізики в Паризькому астрофізичному інституті^[en] Університету П'єра та Марії Кюрі, Гоумвудським професором фізики та астрономії в Університеті Джонса Гопкінса (з 2010 року) та професором астрономії в Грешем-коледжі з 2015 по 2019 рік.

У 1995 році Джозеф Сілк і Бен Мур для пояснення природи темної матерії висунули ідею RAMBO (англ. Robust associations of massive baryonic objects) — тьмяних зоряних скупчень, складених з коричневих або білих карликів^[9].

Структура анізотропії космічного мікрохвильового фону в основному визначається двома ефектами: акустичними коливаннями і дифузійним затуханням. Останнє також називають затуханням Сілка на честь Джозефа Сілка.

• 1972 і 1974: Слоунівський стипендіат
• 1975: стипендіат Ґуґґенгайма
• 1995: член Американського фізичного товариства
• 1999: член Лондонського королівського товариства
• 2007: включений до Американської академії мистецтв і наук
• 2008: Золота медаль Королівського астрономічного товариства
• 2011: премія Бальцана за роботи про ранній Всесвіт
• 2014: член Національної академії наук США
• 2018: лектор Генрі Норріса Рассела
• 2019: премія Грубера з космології разом з Ніколасом Кайзером^[en] «за їхній фундаментальний внесок у теорію формування космологічної структури та дослідження темної матерії»
• 2020: член Американського астрономічного товариства^[10]
• 2020: лекція Ніка Кілафіса^[en][11]

Сілк має понад 900 публікацій, майже у 200 з яких є першим автором. Три його публікації мають понад 1000 цитувань, понад 50 його статей опубліковані в Nature і 12 в Science. Він написав 4 книги:

• The Infinite Cosmos, Oxford University Press, 2006, ISBN 978-0-19-953361-9
• On the Shores of the Unknown: A Short History of the Universe, Cambridge University Press, 2005, ISBN 0-521-83627-1, Google Link
• The Big Bang, W.H. Freeman, 2005, ISBN 0-7167-1812-X
• Cosmic Enigmas, Springer, 1994, ISBN 1-56396-061-3, Google Link

• Ознайомлювальні відео про професора Сілка та його роботу після його призначення в Грешем-коледж у 2015 році. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Джозеф Сілк, Фонд премії Бальцана